Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » З Елеанор Оліфант усе гаразд
З Елеанор Оліфант усе гаразд - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

З Елеанор Оліфант усе гаразд

Электронная книга - «З Елеанор Оліфант усе гаразд». Краткое содержание книги:

Елеанор не така, як усі. Одиначка, що весь час проводить на роботі, не має хлопця, друзів, не робить манікюр та не взуває високих підборів. А ще ці дивні шрами на обличчі, про походження яких дівчина нікому не розповідає… Однак її звичне життя порушується, коли в ньому з’являється Реймонд — дивакуватий айтішник, чимось схожий на саму Елеанор. Якось, ідучи з роботи, Елеанор і Реймонд рятують літнього чоловіка від нещасного випадку. Між ними трьома виникає міцний зв’язок, адже доля звела їх не просто так…
1 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 ... 124
Перейти на страницу:

Зміна стилю може спричинити зайвий стрес, зрештою, складно розслабитися в такому галасливому та яскравому приміщенні. Можливо, це заохотило б відвідувачів давати більші чайові. «Під мухою даєш більші чайові», — подумала я і засміялася.

Коли на сушарці пролунав сигнал, дівчина, яка змішувала фарби, повела мене промивати волосся, іншими словами — до раковини. Я сиділа, доки з мого волосся знімали фольгу. Після цього вона промила волосся теплою водою та намилила шампунем. У неї були впевнені та вправні пальці, і я дивувалася щедрості тих людей, які надавали послуги. Я не могла пригадати, щоб раніше мені хтось мив волосся. Гадаю, матуся мила його, коли я була немовлям, але мені складно уявити, як вона проводить подібні ніжні ритуали догляду.

Змивши шампунь, дівчина зробила масаж шіацу для голови. Я зроду не відчувала такої насолоди. Поки вона ніжно та ретельно масажувала шкіру моєї голови, волосинки на моїх руках стали сторчма, а спиною ніби пробіг електричний розряд. Але все закінчилося значно раніше, ніж я того хотіла б.

— Я відчуваю напруження, — розважливо мовила вона, змиваючи з волосся кондиціонер.

Я гадки не мала, що відповісти, тому вирішила посміхнутися, що допомагало в більшості випадків (це, звісно, не те, що потрібно робити, коли хтось помирає чи хворіє, — принаймні зараз я це усвідомлюю).

Я знову сіла в крісло, у якому вичісували моє вже коротше та пофарбоване волосся, і Лаура повернулася з гострими ножицями.

— Коли волосся вологе, колір не роздивитися, — сказала вона. — От зачекай, коли воно висохне!

Підрізання кінчиків забрало ще близько десяти хвилин. Я захоплювалася її спритністю та впевненістю, з якою вона виконувала свою роботу. Сушіння тривало довше, тим часом вона широкими й складними рухами вичісувала моє волосся щіткою. Я в цей час читала журнал, слухаючись її прохання не підглядати, доки вона не закінчить. Вона вимкнула сушарку, сприснула моє волосся, перевірила довжину та краї і ще кілька разів то тут, то там чикнула ножицями.

Нарешті Лаура радісно вигукнула:

— Можна дивитись, Елеанор!

Я відірвала погляд від журналу «Мері Клер», у якому була докладна стаття про пошкодження жіночих статевих органів. З відображення в дзеркалі на мене дивилася значно молодша жінка, впевнена в собі жінка з блискучим волоссям, яке спадало на її плечі та пасма якого, лягаючи навскіс на обличчя, прикривали шрами на щоці. Це я? Я повернула голову праворуч, а тоді ліворуч. Потім подивилася в ручне дзеркало, яке Лаура тримала позаду моєї голови, щоб я могла роздивитися гладеньке й блискуче волосся. Я сковтнула.

— Ти додала мені блиску, Лауро.

Я спробувала не допустити цього, але крихітна сльоза скотилася біля мого носа. Я змахнула її тильною стороною долоні, перш ніж вона встигла намочити кінчики мого нового волосся.

— Спасибі за те, що додала мені блиску.

19

Боб викликав мене до свого кабінету. Коли я увійшла, він дуже уважно поглянув на мене. Цікаво чому?

— Твоє волосся! — сказав він нарешті, ніби намагався вгадати відповідь на запитання. Уранці я збагнула, що його не так уже й просто вкласти, але мені здається, що я зробила все можливе. Я приклала руки до голови.

— З ним щось не так? — запитала я.

— Ні, з ним усе гаразд. Воно… чудове, — кивнув він, усміхаючись і бентежачи мене, бо я не звикла до того, що Боб коментує мою зовнішність.

— Я його підрізала, — сказала я.

Він кивнув.

— Сідай, Елеанор.

Я озирнулася довкола. Сказати, що кабінет Боба був неприбраним — применшити ступінь хаосу, у якому він завжди перебував. Я підняла купу брошур із крісла перед його столом і поклала їх на підлогу. Він нахилився вперед. Боб дуже постарів з того часу, як я з ним познайомилась; майже втратив волосся і набрав кілька зайвих кілограмів. Зараз він скидався на розбещене дитя.

1 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 ... 124
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)