Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
В області, «населеній» цими алгоритмами, які безперервно воюють один із одним, події розгортаються зі швидкістю, що є недосяжною для розуміння навіть людини з блискавичною реакцією й умінням швидко читати. І дійсно, швидкість, яка в деяких випадках вимірюється мільйонними і навіть мільярдними частками секунди, є настільки критично важливою для успіху алгоритмічних торгів, що фірми з Волл-стріт колективно інвестували мільярди доларів у побудову обчислювального центру та каналів зв’язку для забезпечення хоча би крихітної переваги у швидкості. Наприклад, 2009 року компанія з назвою Spread Networks витратила аж 200 млн доларів для прокладання нового волоконно-оптичного кабелю, що проліг прямою лінією завдовжки в 1330 кілометрів між Чикаґо та Нью-Йорком. Ця компанія працювала в потаємному режимі, щоб не привертати увагу навіть тоді, коли в Аллеґганських горах для прокладки кабелів проводилися вибухові роботи. Коли новий волоконно-оптичний канал підключився до інтернету, він забезпечив перевагу в швидкості приблизно на три-чотири тисячних секунди порівняно з уже наявними лініями комунікацій. І цього було достатньо, щоб забезпечити всім алгоритмічним торговельним системам, що користувалися цим маршрутом, фактичне панування над їхніми конкурентами. Фірми з Волл-стріт, зіткнувшись із таким алгоритмічним гнобленням, об’єдналися й орендували діапазон частот — начебто за ціною вдесятеро більшою, порівняно з початковим повільним кабелем. Нині аналогічний швидкісний кабель тягнуть через Атлантику від Лондона до Нью-Йорка, і він, за прогнозами, має скоротити нинішню тривалість торгів приблизно на п’ять тисячних секунди [44].
Результат впливу всієї цієї автоматизації є чітким і недвозначним: навіть попри те, що траєкторія фондового ринку в 2012 й 2013 роках продовжувала прямувати вгору, великі банки з Волл-стріт оголосили про масові скорочення свого персоналу, унаслідок чого знищено десятки тисяч робочих місць. На порубіжжі двадцять першого століття фірми з Волл-стріт наймали в Нью-Йорку майже 150 тисяч фінансових працівників; станом на 2013 рік ця цифра знизилася до позначки, що ледве перевищує 100 тисяч, і це попри те, що обсяг операцій і прибутки фінансової галузі злетіли до небес [45].
На тлі цього масштабного обвалу зайнятості Волл-стріт таки створив одну дуже високу посаду: наприкінці 2012 року Девід Ферруччі, той учений-комп’ютерник, який очолював діяльність зі створення Watson, полишив ІВМ заради нової посади в одному волл-стрітівському фонді ризикового інвестування, де він застосовуватиме найновіші досягнення в галузі штучного інтелекту для моделювання економіки, і, здогадно, намагатиметься здобути перевагу над конкурентами за допомогою новостворених алгоритмів біржової торгівлі [46].
Офшоринг і висококваліфіковані робо́ти
Тимчасом як тенденція до прогресивної автоматизації інтелектуальних робочих місць уже встигла проявитися чітко й недвозначно, найбільш масштабний і безжальний наступ — особливо на дійсно висококваліфіковані робо́ти — очікується в майбутньому. Це не обов’язково стосуватиметься практики офшорингу, коли інтелектуальні робо́ти переміщуються електронним способом до країн із нижчою оплатою праці. Високоосвічені та досвідчені професіонали, як-от адвокати, радіологи, а особливо комп’ютерники-програмісти та працівники сфери інформаційних технологій, уже встигли відчути на собі істотні наслідки цієї практики. Зокрема в Індії існують цілі армії працівників інформаційно-довідкових служб та ІТ-фахівців, а також податківців, що добре розуміються на податковому кодексі Сполучених Штатів, і правників, які добре розбираються не в правовій системі власної країни, а в законодавстві Сполучених Штатів і завжди готові за невеликі гроші виконати правову дослідницьку роботу для американських фірм, зайнятих судовою тяганиною в межах США. Хоча феномен офшорингу може здатися абсолютно непов’язаним з втратою робіт через комп’ютери та алгоритми, насправді ситуація діаметрально протилежна: офшоринг часто буває передвісником автоматизації, тож ті робочі місця, що він створює в країнах із низькою оплатою праці, можуть виявитися недовговічними, оскільки технологічний прогрес триватиме й надалі. Більше того, прогрес у сфері штучного інтелекту може навіть полегшити процес виведення за кордон тих робочих місць, які ще не піддаються цілковитій автоматизації.