Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
За аналогією з робототехнікою, в якій намітився вибухоподібний прогрес (завдяки тому, що апаратні та програмні компоненти, використовувані для створення машин, стають дедалі дешевшими і здібнішими), схоже явище розгортається також і в сфері технологій, що є потужним рушієм процесу автоматизації інтелектуальної роботи.
Коли технології, як-от Watson, нейронні мережі глибинного навчання або копірайтерські програми інтегруються в хмару, вони, фактично, стають стандартними структурними блоками, для яких можна знайти незчисленні нові способи використання. Як хакери швидко вирахували, що технологію Kinect, розроблену компанією Microsoft, можна використовувати як недорогий спосіб забезпечити ро́ботам машинний зір, так і конструктори теж знайдуть непередбачувані (і, можливо, революційні) методи застосування для хмарно-базованих стандартних програмних блоків.
Будь-який з цих стандартних блоків є, фактично, «чорною скринькою». Це означає, що конкретний компонент може використовуватися програмістами, які не мають чіткого уявлення про те, як цей компонент функціонує. А результатом неодмінно буде те, що революційні технології штучного інтелекту, створені групами спеціалістів, швидко стануть всюдисущими і доступними навіть для програмістів-аматорів.
Тимчасом як інновації в робототехніці спричиняються до появи конкретних машин, які часто асоціюються з виконанням конкретних операцій (наприклад, робот для виготовлення гамбургерів, робот для прецизійного монтажу), прогрес в програмній автоматизації буде, скоріш за все, значно менш помітним для широкого загалу; він часто відбуватиметься за стінами великих корпорацій і матиме більш комплексний вплив на організації та людей, яких ці організації наймають на роботу. Автоматизація інтелектуальної роботи буде історією про те, як до великих організацій приходитимуть ІТ-консультанти і створюватимуть індивідуалізовані системи, потенційно здатні революціонізувати спосіб функціонування підприємства, водночас усуваючи потребу наймати сотні, а то й тисячі кваліфікованих працівників. І дійсно, один із заявлених мотивів ІВМ про створення технології Watson полягав у тому, щоб забезпечити консалтинговому відділу цієї компанії (що, разом з продажами комп’ютерних програм, дає понад половину всіх прибутків компанії) перевагу над конкурентами. Водночас приватні підприємці вже знаходять шляхи використання тих самих хмарних структурних блоків для створення доступних за ціною виробів, призначених для використання малими й середніми підприємствами.
Хмарне обчислення вже справило вагомий вплив на зайнятість у сфері інформаційної технології. Під час технологічного буму в 1990-ті роки була створена величезна кількість високооплачуваних робочих місць, бо підприємства й організації всіх розмірів потребували ІТ-професіоналів для монтажу й обслуговування персональних комп’ютерів, їхніх мереж і програмного забезпечення. Одначе на початок першого десятиліття двадцять першого століття ця тенденція почала змінюватися з тим, як компанії стали дедалі більше передавати свої ІТ-функції великим і централізованим обчислювальним центрам.
Масивні об’єкти, які надають послуги з хмарного обчислення, заробляють великі гроші завдяки значній економії на масштабі, і ті адміністративні функції, для виконання яких раніше доводилося наймати цілі армії висококваліфікованих ІТ-працівників, нині зазнали інтенсивної автоматизації. До прикладу, Facebook використовує кмітливу програму з назвою Cyborg («Кіборг»), яка безперервно контролює десятки тисяч серверів, виявляє проблеми, а в багатьох випадках здатна здійснювати ремонт у повністю автономному режимі. Один з керівників Facebook у листопаді 2013 року зазначив, що система «Кіборг» регулярно розв’язує тисячі проблем, які в іншому разі довелося б вирішувати вручну, і що ця технологія дозволяє одному оператору керувати аж двадцятьма тисячами комп’ютерів [28].
Інформаційні центри з хмарного обчислення часто створюються на селі, де є багато дешевої електроенергії. Окремі штати й органи місцевого самоврядування інтенсивно конкурують між собою за право розміщувати такі об’єкти, пропонуючи компаніям на кшталт Google, Facebook та Apple щедрі податкові знижки та інші фінансові стимули. Звісно, що їхнім першочерговим завданням є створення якомога більшої кількості робочих місць для місцевих жителів, але такі сподівання рідко стають реальністю. Майкл Розенвальд, репортер газети The Washington Post, 2011 року повідомив, що в гігантському центрі обробки даних, збудованому компанією Apple, Inc. за мільярди доларів в місті Мейден, що в штаті Північна Кароліна, було створено всього-на-всього п’ятдесят робочих місць з постійною зайнятістю [29]. Зрозуміло, що така ситуація склалася тому, що алгоритми типу «Кіборг» виконують всю основну важку роботу.