Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг». Краткое содержание книги:
Скільки ще друзів і соратників належить втратити легендарному Річарду Сайфера, лорду Ралу, Шукачеві Істини?
Можливо, щось вирішить, нарешті, відкрита битва з безжальним Соноходцем Джеганем, що завойовує все нові землі і стверджує на них жахливу владу Темряви?
На це питання не можуть — або не бажають — відповісти сповідниці, для яких немає таємниць.
Значить, Річарду належить знов вийти на бій з повелителем Мороку — і в громі зброї і мовчанні полеглих пізнати Дев'яте Правило Чарівника …
Пророк стрімко рухався у бік вузьких сходів. — Ми не можемо нести їх — це нас затримає. Крім того, яку з них ми візьмемо? — Він замовк на мить і озирнувся через плече назад. У різкому світлі ліхтаря його обличчя наче складалося з кутів і гострих ліній. — Ми вже знаємо, про що свідчить пророцтво, і тепер ми вперше знаємо його хронологію. Ми повинні дістатися до Річарда. Він повинен бути з армією, коли відбудеться зіткнення, інакше все буде втрачено.
— Так, і ми повинні будемо упевнитися, що він там, щоб завершити пророцтво.
— Домовилися, — сказав він, повернувся і помчав вгору по сходах. Прохід був таким низьким і тісним, що просувався він насилу.
Нагорі ніч спалахнула пронизливою піснею цикад. Натан окликнув Тома і Дженнсен. Поки вони чекали відповіді, гілки дерев м'яко колихалися під вологим вітерцем. Здавалося, минула вічність. Насправді Том і Дженнсен з'явилися з темряви майже одразу.
— Ну, що? — Запитала Дженнсен, затамувавши подих.
За нею тінню височів Том. — Є проблеми?
— І серйозні, — підтвердив Натан.
Енн подумала, що йому треба б бути обережніше, але становище було настільки складним, що бути обережним було безглуздо. Він витягнув з кишені книгу і відкрив на чистій сторінці, де було відсутнє пророцтво.
— Скажи, що тут написано, — скомандував він, простягаючи її Дженнсен.
Вона спохмурніла і подивилася на нього.
— Що написано? Натан, це чиста сторінка. — Натан невдоволено забурчав.
— Значить, сюди залучена Магія Збитку, магія підземного світу, магія смерті. Тебе вона зачіпає так само, як і нас.
Натан обернувся до Дженнсен. — Ми знайшли пророцтво, яке відноситься до Річарда. Ми повинні відшукати його або Джеган переможе у війні.
Дженнсен навіть задихнулася. Том тихенько свиснув.
— Ти знаєш, де він? — Запитав Натан.
Не роздумуючи, Том повернувся і простягнув руку, вказуючи напрямок. Його узи зробили те, чого не міг зробити їх дар.
— Він — в тій стороні. Не дуже далеко, але і не поруч.
Енн вдивилась в темряву.
— Ми повинні зібрати речі і на світанку вирушити в дорогу.
— Але він рухається, — сказав Том. — Сумніваюся, що ви знайдете його в тому напрямку, коли доберетеся туди.
Натан потихеньку вилаявся. — От би дізнатися, куди прямує цей хлопець.
— Я б припустила, що він повертається в Алтур-Ранг, — сказала Енн.
— Так, але якщо він не залишиться там? — Він поклав руку на плече Тома. — Нам потрібно, щоб ти пішов з нами. Ти — один з таємних захисників лорда Рала. Це важливо.
Енн побачила, як рука Тома міцно схопилася за ніж у нього на поясі. Срібне руків'я ножа прикрашав малюнок у вигляді літери «Р», знак приналежності до Дому Ралів. Такі ножі зустрічалися рідко, також як і люди, озброєні ними. Вони непомітно виконували свою роботу — захищали життя лорда Рала.
— Вирішено, — відповідав Том.
— Я теж їду, — рвучко додала Дженнсен. — Мені тільки треба…
— Ні, — сказав Натан, змушуючи її замовчати. — Нам потрібно, щоб ти залишалася тут.
— Але чому?
— Так треба, — заговорила Енн більш м'яким тоном, ніж Натан. — Ти — сполучна ланка між Річардом і цими людьми. Їм потрібна допомога, щоб зрозуміти величезний світ, який тільки що відкрився перед ними. Вони дуже вразливі перед Імперським Орденом, який може знову використати їх проти нас. Вони тільки що зробили свій вибір і стали частиною Імперії Д'хари. Річарду потрібно, щоб ти поки що залишалася з ними. А зобов'язання Тома перед Річардом змушують його бути поряд з нами.
З очима повними паніки вона обернулася до Тома. — Але я…
— Дженнсен, — вимовив Натан, обіймаючи її за плечі, — подивися туди. Він вказав вниз на вузькі сходи. — Ти знаєш, що там знаходиться. Якщо щось станеться з нами, Річард теж повинен про це дізнатися. А ти повинна бути тут, щоб охороняти це місце для нього. Це важливо, так само, як важливо, щоб Том пішов з нами. Ми не хочемо применшувати небезпеку; але можливо, твоє завдання більш ризиковане, ніж наше.
Дженнсен перевела погляд з Натана на Енн і неохоче визнала всю серйозність ситуації. — Ну, якщо ви думаєте, що Річарду потрібно, щоб я залишалася тут, тоді я, звичайно ж, повинна залишитися.
Енн кінчиками пальців доторкнулася до підборіддя дівчини. — Спасибі, дитино, що розумієш важливість всього цього.
Ми повинні закрити це місце так само, як було, коли я знайшов його, сказав Натан, нервово жестикулюючи — Я покажу тобі, де знаходиться механізм і як привести його в дію. Потім ми повернемося в місто і зберемо речі. Ми зможемо поспати тільки пару годин до світанку, але тут вже нічого не поробиш.