Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

— Але ніхто не жив тут на поверхні.

— А що, якщо про існування катакомб під Палацом не було широко відомо? Зрештою, ми знаємо не надто багато про чарівників того часу, та й про тих, хто будував Палац Пророків відомо не так вже багато. Можливо, у них була причина приховувати той тайник, також як було приховане і це місце.

Натан вигнув брову. — Що, якщо мета існування Палацу — навчання молодих чарівників — була лише частиною складної задумки, щоб приховати існування такого секретного місця?

Енн відчула, як кров кинулася їй в обличчя. — Ти хочеш сказати, що наше покликання не мало сенсу? Та як ти смієш навіть припускати, що всі наші життя були присвячені обману і порятунок життів тих, хто народився з даром не…

— Я не припускаю нічого подібного. І я не хотів сказати, що Сестри були обдурені і що не слід було рятувати життя обдарованих хлопчиків. Я тільки повторюю висловлені в книгах припущення, що все могло бути саме так. Що, якщо був намір не тільки створити житло для Сестер, але і втілити ще один великий задум під прикриттям місця, де вони служили своєму покликанню? Зрештою, подумай про кладовище над нами — воно має важливу причину для існування, але заразом забезпечує і зручне прикриття для схованки.

— А може катакомби були засипані багато тисяч років тому? Якщо так, то зрозуміло, чому ми не знали про їх існування. А якщо це був тайник, то тим більше ніяких згадок і бути не може.

— Ось таке враження залишилося у мене від різних посилань в деяких книгах. Крім того, були книги, які містили настільки тривожні пророцтва, що це ставало небезпечним. І в мене є причини припускати, що одного разу було вирішено заховати такі книги в декількох центральних сховищах, щоб вилучити їх з обігу, де з них легко можна зняти копії. Ну а оскільки я кілька разів зустрічав згадку про книги, збережених під кістками, я запідозрив, що Головне сховище може перебувати в катакомбах під Палацом Пророків.

Енн повільно хитала головою, немов намагалася укласти в ній все почуте і зрозуміти, наскільки все це може бути правдою. Вона знову глянула на стіл зі стосами книг, які були в основному про Річарда і які вона ніколи раніше не бачила.

Енн вказала туди. — Це вони, тут?

— Вони. Я майже шкодую, що прочитав їх.

Енн схопила його за рукав. — Чому? Що ти прочитав?

Здавалося, він сам потрапив у власну пастку. Натан відмахнувся від неприємних думок, коротко посміхнувся і змінив тему розмови.

— Я виявив, що більшість прогалин в книгах мають спільну тему. Хоча не всі відсутні тексти знаходяться в пророцтвах про Річарда, все ж вони мають щось спільне.

— І що ж?

Натан підняв палець, підкреслюючи свої слова. — Кожна з відсутніх частин знаходиться в пророцтвах, що відносяться до часу після того, як народився Річард. Жодне з пророцтв, що написане до народження Річарда, чистих сторінок не має.

Енн ретельно склала руки, намагаючись знайти розгадку цієї таємниці.