Вигнанець і навчена відьма
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2019
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-942-956-8
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Вигнанець і навчена відьма». Краткое содержание книги:
Більше слів і справ Платон тут не мав.
Залишив земство, уявивши, як Дундукевич кинеться рачки збирати розкидані по кабінету «катеринки».
До Полтави доїхав глибоко по обіді.
Дорога вимучила. «Даймлер» стрибав, мов корабель на штормових хвилях. Колеса здіймали клуби сірого пилу, і Чечелю кортіло чимшвидше змити її з себе. Та в готельному холі служка зупинив, показав на ресторанні двері.
— Там на вас чекають.
— Хто?
Служка байдуже знизав плечима — справами гостей він не переймався. Платон запідозрив — знову всюдисущий Додін, бо принижений земський начальник міг встигнути відбити якусь нову звинувачувальну телеграму. Але назустріч із-за найближчого столика дружно підвелося подружжя Щетініних.
— Даруйте, я тут не зовсім... Ну, в такому вигляді, — зніяковів Чечель. — З дороги саме, приведу себе до ладу.
— Усе гаразд. — Чоловік потиснув Платонові руку. — Ми вибралися з Києва спеціально до вас. І, зізнаюся, боялися вас не застати. Довелося б шукати.
— Еге, вітра в полі, — вирвалося в Чечеля.
— Хотіли б запросити на вечерю.
— Коли так, ви справді вчасно. Завтра мене уже не було б у місті, — знову не стримався. — Дали час до ранку.
— Дозвольте нічого не коментувати. — Щетінін глянув на дружину.
— Платоне Яковичу, чоловік зміг дещо дізнатися про вас, — мовила Лизавета. — Тож без зайвих пояснень. Знаємо, з ким маємо справу.
— Ми вирішили не продавати маєток, — сказав Щетінін.
— Олеся не бажала того. Хай лишиться як пам’ять про неї, — додала старша сестра.
— То ваша, родинна справа, — розвів руками Чечель.
— Я там оглянув усе. Дещо вивчив. Багато нового для мене, але раду дам. Поки за маєтком добре наглядає прикажчик. Надалі спробую здавати, мати з того ренту, — пояснив чоловік.
— Нічого не можу тут порадити.
— Ми вдячні за все, зроблене для нашої родини.
Платон не помітив, як і звідки Щетінін видобув заклеєний конверт.
— Ось. Не відмовляйте.
— Змушений відмовити. — Чечель говорив твердо. — По-перше, я нічого такого не зробив. Лише дізнався дещо, дав кілька порад кому слід. По-друге, перейнявся історією Олесі, тож сприймав її за близьку людину. Хай це вас не образить.
— Усе гаразд, — усміхнулася Лизавета. — Але все ж таки просимо прийняти скромну винагороду.
— По-третє, — стояв на своєму Платон, — мені вже заплатили повітові економи. Худоба більше не мре, шахраі виведені на чисту воду. Їхня винагорода більш ніж щедра.
— Ви впертий. — Рука Щетініна далі простягала конверт.
— На тому стою, мосьпане.
— Влаштовує. Як і відомості, зібрані мною про вас із певних джерел. У такому разі прийміть гроші авансом.
— Тобто?
Подружжя перезирнулося.
— Готовий ангажувати вас для виконання одного делікатного доручення, — промовив Щетінін. — Є філія нашого банку. Там кояться дивні речі. Хтось напевне махлює з великими сумами. Не всі надходять вчасно, деякі затримуються. Підозрюваних троє, проте всі — службовці з бездоганною репутацією.
— Поліція?
— Думали. Звернутися офіційно — забруднити репутацію банку. Ще й підозрілі особи зачаяться, їх відлякають. Тільки приватний шлях має перспективи. Вашу кандидатуру схвалено.
Чечель глянув на Лизавету.
— З’являтися в Києві? Кортить, та не бажано. Ви розумієте, про що я.
— Хіба я хоч слово сказав про Київ? Платоне Яковичу, їхати треба до Білої Церкви.
Платон кліпнув.
— По очах бачу — згодні, — посміхнувся Щетінін. — Відпускаємо вас. Змивайте дорожній пил, чепуріться. Чекаємо тут. Або — обирайте кращий ресторан. Екіпаж біля готелю, до наших послуг.
Київ
Січень — квітень 2019 року
Джерела натхнення та інформації
Бондаренко О. З історії розвитку скотарства на Полтавщині (кінець XIX — початок XX століття). — Вісник Полтавської державної аграрної академії.—№ 1—2.— 2015.
Водотика Т. Простір можливостей. Україна в добу заліза та пари. — К.: Кліо, 2018.
Волосков В. Подорож Полтавщиною з монетою в руці. — Полтава: Оріяна, 2008.
Головко О. Поштовий, телеграфний, телефонний зв’язок у Полтаві в кінці XIX — на початку XX століття. — www.battIe-poItava.org/fiIes/conf_pavlovsky.../goIovko.doc
Ігнатенко І. Традиційна обрядово-магічна культура українців. — К.: Інтелектуальна книга, 2017.
Ігнатенко І. Чоловіче тіло в традиційній культурі українців. — X.: Клуб сімейного дозвілля, 2016.
Коротенко В. У передгроззі української революції. — http://histpoI.narod.ru/books/poltava_hist_essay/007.htm
Литвиненко А. Культурно-мистецьке життя Полтавщини середини XIX — початку XX століть у дзеркалі періодики. — http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/43541/01-Lytvynenko.pdf?sequence=l
Литвиненко А. «Фотографічний досвід» Полтави на початку XX століття і його суб’єкти. — Scientifikjoumal «ScienceRise».— N° 12/1(17). — 2015.
Макаров А. Беды, язвы и пороки старого Києва. — К.: SkyHorse, 2018.
Садовнича В. Старовинна магія українців. — X.: Клуб сімейного дозвілля, 2018.
Тесленко В. Їм аплодувала Полтава. — Полтава: Оріяна, 2008.
Подяки
Роман «Вигнанець і навчена відьма» неодмінно був би написаний. Адже це — моя робота, мої зобов’язання перед видавцем і читачем, які чекають наступні ретродетективи, і також — частина великого видавничого та, маю надію, кінопроекту. Проте без допомоги тих, хто знає Полтаву й Полтавщину набагато краще за мене, обійтися було неможливо, інакше атмосферу цього українського краю повною мірою відчути та відтворити мені не вдалося б. А Полтавщина — унікальна й неповторна, як кожен регіон України.
Зрозуміти це мені допомагали:
• Костянтин та Юлія Іщейкіни;
• Ольга Ружицька, журналіст та історик;
• Ольга Курчакова, директор Полтавського художнього музею;
• Алла Тимошенко, завідувачка відділу науково-масової та виставкової роботи Полтавського художнього музею;
• Наталя Рисенко, завідувачка відділу соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки ім. О. Гончара.
За гостинність окремо дякую готелю «Reikartz», ресторану «Шато Галері».
Кожному окремо і всім разом — подяка і приємного прочитання
Андрій Кокотюха — лідер книжкових продажів в Україні, журналіст, автор понад 70 романів і понад 100 сценаріїв, член Української кіноакадемії та Асоціації письменників детективного і пригодницького жанрів.
Літо 1911 року. Колишній київський слідчий, а тепер вигнанець Платон Чечель виконує в Полтаві делікатне доручення. Але його затримує в місті ще одна історія — не кримінальна, а містична. У краї діється щось дивне. Псується погода, масово мре худоба, молоду місцеву поміщицю звинувачено у відьомстві, а за всім цим криються старі чужі сімейні гріхи, кривава розплата за які невідворотна. Які ж чорти ховаються в заболоченому кутку Полтавщини? Чому господарі посміхаються й водночас гострять на чужинців ножі? Віднайти істину для Платона — справа честі. І виживання...