Золотий фараон

Картер заклопотано кивнув головою.

— Я добре розумію вас, мілорде. Завше бракує коштів саме тоді, коли до відкриття зостався один тільки крок. Світ аплодує лише тим, хто домігся успіху; але в ті важкі роки, що передують успіхові, він не дбає про нас, шукачів.

Швидким рухом він розгорнув на письмовому столі свій план,

— Ось! Я все-таки хочу показати вам мою карту Долини царів. Бачите, я поділив місце розкопок на окремі ділянки. Кожну ділянку, де за минулі роки ми нічого не знайшли, заштриховано. Зостався оцей маленький шматочок. Чи ви впізнаєте його?

Лорд нахилився над картою, і враз йому здалося, що він знову опинився в Долині царів. Тут, поміж хвилястих ліній гір, пролягала дорога від храму фараона Сеті Першого під Курною до Бібан-ель-Мулука — «Брами царів». Там, де Картер показував пальцем, була гробниця Рамсеса Шостого, що перед нею знайшли підмурки робітничих хатин з часів Рамесідів. Тільки де невеличке місце на карті не було заштриховане.

— Тут я копатиму далі, — сказав Картер так рішуче, що це пролунало як наказ. — І коли ви, мілорде, відмовитесь од концесій на проведення розкопок, то їх візьму я і витрачу всі свої скромні кошти, щоб найняти робітників.

Здивований незвично суворим тоном, Карнарвон глянув на Картера.

— Але ж ви не думаєте цього серйозно? — спитав він. — Ви ж витратите всі свої кошти на безнадійну справу.

— Безнадійне тільки те, у що не віриш, — відказав Картер. — А я настільки певний в успіху, що міг би закластися своїм життям. Уже доведено, що десь між 1370 і 1335 роками до нашого літочислення фараон на ім'я Тутанхамон панував над обома країнами — Верхнім і Нижнім Єгиптом із столицею в Фівах; згодом цього фараона, як і його попередників та наступників з вісімнадцятої та дев'ятнадцятої династій, поховано в Долині царів.