Козацький оберіг
- Автор: Белый Дмитрий
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-966-97344-2-6
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Козацький оберіг». Краткое содержание книги:
Зголоднілий Данько ледь дочекався, коли почне їсти неквапливий кобзар, і сам заходився смакувати незвичайні страви. Трохи — немовби тільки з поваги до гостей — перекусивши, Рустам витер рота рушником, який служники завбачливо поклали йому на коліна, і, коли кобзар і Данько поїли, запитав:
— Розкажіть, будь ласка, що саме я можу для вас зробити?
Кобзар трохи помовчав, вирішуючи, чи можна довіряти купцеві, і сказав:
— А що може привести в цей далекий край двох таких незначних людей? Почули ми, що недалеко від вашого караван-сараю, на каменоломнях Чалми-бека багато бранців з нашого краю тяжко страждають. І, можливо, є серед них одна знатна в наших краях людина, яку розшукують її рідні. Вони готові заплатити за неї досить великий викуп. Але треба знати напевно, чи є ця людина серед рабів Чалми-бека, чи ні.
Купець замислився, перебираючи пальцями свою довгу бороду.
— Ця справа непроста. Чалма-бек давно вже живе відлюдкувато. Колись славився він як благородний воїн, але років двадцять тому дуже змінився. Казали, що у Єгипті він зійшовся там з чорнокнижниками — химородниками і, — тут Рустам нахилився і, притишивши голос, промовив: навіть продав свою душу сатані Іблісу. З тої пори почав він багатіти, став непереможним, допомагав ханові в його війні з невірними. Але його жорстокість та підступність відвернули від нього багатьох шляхетних воїнів. Тому набрав він собі у військо харцизів та розбійників, які йому в усьому підкоряються. Вони здатні на будь-який кривавий злочин. Так і живе Чалма-бек самотній, оточений цими горлорізами у своєму маєтку, який перетворив у справжню фортецю. А кілька тижнів тому повернувся він з походу на прикордонні землі дуже лютий і ще в місто не виїжджав.
— Чув я, що останнім часом якась незгода виникла між Чалма-беком і ханом, — сказав Будник.
— Так, швидко чутки по землі вітер розносить, — здивувався з такої обізнаності сліпого кобзаря купець, — то, мабуть, усе через темні справи Чалма-бека. Запідозрив хан, що той відрікся від віри в Аллаха, нехай буде вічно святитися ім’я його і пророка Мухамеда, та ще й до того ж таємно проводить моторошні служіння потворним демонам. Усі зараз чекають, чим це все закінчиться. Людина він дуже багата — має декілька каменоломень, куди зганяє куплених або захоплених під час нападів на Україну, Литву чи Ляхистан рабів. Працюють вони дуже тяжко, під ретельною охороною й дуже швидко вмирають від виснажливої праці, недоїдання, хвороб та канчуків. Так що невідомо, чи ще жива людина, яку ви шукаєте.
— А хіба в самому маєтку Чалми-бека хіба немає зіндану? — обережно запитав кобзар.
Тут Рустам пильно подивився на кобзаря й Данька. Від його гострого погляду хлопцю стало трохи не по собі. Але кобзар і не поворухнувся, очікуючи на відповідь.
— Звісно, що є, — нарешті відповів купець, — ось тільки з того зіндану ще ніхто живим не повертався. А на стіні маєтку час від час голови на палях виставляють — це тих, хто необережно ніс у справи Чалма-бека пхав або чимось іншим розлютив його.
Кобзар трохи подався вперед і, нахилившись до Рустама, тихо промовив:
— Я розумію, що справа ця непроста й небезпечна, але родичі людини, яку ми шукаємо, заможні й щедро заплатять тому, хто їм допоможе.
Із цими словами кобзар простягнув перед собою руку й розкрив долоню. На долоні тьмяно зблиснуло декілька золотих талярів.
Купець прикрив очі, розмислюючи, чи варто йому втручатися в таку небезпечну справу. Але все ж узяв золоті таляри, зважив їх на долоні й відповів:
— Добре, я подумаю, чим зможу вам допомогти в цій справі, а ви поки відпочиньте. У мене зупинився великий караван, тому, на жаль, усі кімнати зайняті. Але поблизу стайні в окремому будиночку зібрано запаси сіна, які за зиму не встигли використати. Там вам постелять килими і принесуть їжі. І ще… Як можна впізнати людину, яку ви шукаєте?
Данько уважно подивився на кобзаря. Той подумав трохи і промовив:
— На правому плечі в нього є знак — хрест із сонячними хвилями на кінцях.
Купець Рустам кивнув головою, потім плеснув у долоні, знов непомітно виник служка й повів кобзаря та Данька за собою.
Будинок караван-сараю нагадував лабіринт з численними переходами, коридорами, коморами й закутками. Повсюди тіснилися люди. Судячи з того, скільки перснів було на їхніх пальцях, це були купці та їхні помічники. Вони про щось жваво розмовляли, мабуть, обговорювали ціни та хвалилися своїми товарами і прибутками, інші пили чай і їли шербет, грали в нарди або просто сиділи на п’ятках і пускали клуби білого диму з кальянів.