Незнайко на Місяці
- Автор: Носов Николай Николаевич
- Серия: Незнайко #3
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Переводчик: Федір Маківчук
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Незнайко на Місяці». Краткое содержание книги:
Роман-казка М. Носова «Незнайко на Місяці» є заключною частиною трилогії про пригоди казкового чоловічка Незнайка.
У 1970 році трилогія про пригоди Незнайка удостоєна Державної премії РРФСР ім. Н. К. Крупської.
— Ні з місця! Ви арештовані! — крикнув Мига. — В поліцію надійшли відомості, що ви скуповуєте крадене й переховуєте у себе злодіїв.
— Та що ви! — замахав Клопс руками.
— Даремно відмовляєтесь, — сказав Мига. — Ми повинні зробити обшук.
Поки Мига говорив, Жуліо обплутав Клопса вірьовкою, наче павук павутиною, міцно прив'язав його до стільця і заткнув рота затичкою. Побачивши, що Клопс усе-таки дригає ногами й намагається встати, Жуліо тицьнув його електричним кийком у тім'я. Від цього Клопс полетів на підлогу разом із стільцем. Тим часом Мига поставив Фікса і Фекса рядом. Звелівши їм стояти смирно, він тріснув кожного по лобі кийком, і вони теж попадали на підлогу.
— Лежіть тут і не заважайте діям поліції, поки не буде закінчено обшук! — наказав Мига. — А вас, пане поліцейський, — звернувся він до Козлика, — я прошу почергувати тут. Якщо хто спробує встати, ви повинні діяти згідно з поліцейською інструкцією і пустити в хід кийка.
— Слухаю, — сказав Козлик.
Мига й Жуліо вийшли на подвір'я і, покликавши Незнайка, подалися шукати скафандр. Козлик, лишившись у кімнаті, пильно стежив за Клопсом, Фіксом і Фексом, які лежали на підлозі. Як тільки хто з них починав ворушитися, він штовхав його кінцем електричного кийка в потилицю і примовляв:
— Це тобі за те, що цькував Незнайка собаками. Іншим разом не роби так!
Через півгодини скафандр знайшли на тому ж місці, де його залишив Незнайко. Мига й Жуліо звеліли Незнайкові віднести скафандр в автомашину, а самі зайшли в кімнату до Клопса:
— Цього разу ми нічого не знайшли, але скоро ми ще повернемося і знайдемо неодмінно, — сказав Мига. — А зараз, пане Козлику, я прошу вас штрикнути їх іще по разочку кийком, щоб вони гарненько зрозуміли, що значить мати справу з поліцією.
Козлик слухняно виконав наказ Миги, після чого всі троє вийшли з будинку й сіли в машину, де на них чекав Незнайко.
Запустивши двигун і від'їхавши на два чи три квартали від будинку Клопса, Жуліо звернув у тихий безлюдний провулок і зупинив автомобіль біля телефонної будки. Тут наші шукачі пригод стягли з себе поліцейську форму й переодяглись у свій звичайний одяг. Мига звелів Незнайкові надіти ще поверх одягу космічний скафандр, а сам почав дзвонити по телефону в готель.
— Алло! — закричав він у телефонну трубку. — Це готель «Ізумруд»? Прошу приготувати найкращий номер для космічного мандрівника Незнайка… Так, так, для космічного. Що ж тут незрозумілого? Прибув до нас прямо з космосу. Ми привеземо його до вас не пізніше ніж за годину. Прошу як слід приготуватися до зустрічі!
Поклавши трубку, він зараз же набрав інший номер і загорлав:
— Гей, це хто? Це студія телебачення? Треба організувати телевізійну передачу з готелю «Ізумруд». Туди скоро приїде прибулець з космосу, космічний мандрівник Незнайко… Ну який, який!.. Кос-міч-ний, кажуть вам! Прилетів до нас з іншої планети у скафандрі… Ніхто й не жартує з вами! Не вірите — можете не приїжджати, потім самі шкодуватимете. На всякий випадок запам'ятайте: ми будемо біля під'їзду готелю через годину. Приїдемо на жовтій автомашині. Дивіться не переплутайте! Остерігайтесь підробок! Справжній космічний мандрівник належить нам.
Мига поклав трубку і вийшов з телефонної будки.
— Тепер телевізійники в наших руках! — сказав він. — Зараз поки що в космічного мандрівника вони не вірять, але не мине й десяти хвилин, як вони почнуть сумніватися. Через півгодини дійдуть до думки, що треба про всяк випадок доправити до під'їзду готелю телевізійну апаратуру й оператора. Якщо навіть ніякого космонавта й не буде, то, можливо, ще станеться щось цікаве. Наші телеглядачі охочі до всяких сенсацій… А зараз, друзі, нам треба як слід підготуватися до зустрічі і домовитись про все. Час для цього у нас є.
Розрахунки Миги, виявилося, були абсолютно правильні. Працівники телестудії спочатку не повірили його словам, але потім почали дзвонити по телефону працівникам кіностудії і питати, чи знають вони про те, що в їхнє місто прибуває космічний мандрівник. На кіностудії, звісно, ніхто нічого не знав, але соромно було признатись у своїй необізнаності, тому сказали, що вже щось про це чули. Розпитавши про все працівників телестудії, вони почали дзвонити в редакції різних газет і журналів, намагаючись вивідати в них які-небудь подробиці. Працівники редакцій самі нічого не знали, але подумали, що вони, як водиться, прогавили. Всі вони стали дзвонити на телестудію і питати, чи відомо там щось про прибуття космонавта. На телестудії подумали, що вже всі довкола все знають і тільки вони ще сумніваються в чомусь. Кінчилося тим, що в готель «Ізумруд», який містився на вулиці Лобурів, кинулись не тільки працівники телестудії із своєю апаратурою, але й кінооператори з кінокамерами і освітлювальними приладами, а також працівники різних газет: журналісти, репортери, фотографи, нарисовці, оглядачі, коментатори й популяризатори.