He відпускай мене

Він обережно підійшов до мене, а тоді зупинився на відстані кількох кроків. Тоді перевів погляд на бойлер і сказав:

— Я не знав, що ти любиш такі штуки.

— Хіба дівчатам не можна?

Я гортала сторінки, а він на кілька хвилин замовк. Тоді промовив:

— Я не намагався за тобою стежити. Просто побачив зі своєї кімнати. Помітив, що ти підійшла сюди і взяла журнали, які забув Кефферс.

— Ласкаво тебе до них запрошую, коли закінчу.

Він зніяковіло засміявся.

— Це всього лише журнали про секс. Думаю, я вже всі їх бачив.

Він ще раз засміявся, але потім, коли я звела очі, то побачила, що Томмі дивиться на мене з серйозним виглядом. Тоді він запитав:

— Ти щось шукаєш, Кет?

— Що ти маєш на увазі? Шукаю брудних картинок.

— Щоб завестись?

— Можна й так сказати.

Я відклала один журнал і взялась за інший.

Тоді я почула кроки Томмі — він наближався, аж доки не зупинився поруч. Коли я знову звела погляд, його руки поривчасто застигли в повітрі, наче я виконувала руками якусь складну роботу, а він прагнув допомогти.

— Кет, ти ж не… Ну, якщо це щоб завестись, то це ж роблять не так. Ти мусиш набагато уважніше дивитись на фотографії. Якщо швидко гортати, то це не спрацює.

— Звідки тобі знати, що працює для дівчат? Напевно, ти дивився ці журнали з Рут. Вибач, я не подумала.

— Кет, чого ти шукаєш?

Я знехтувала його запитання. Я перебрала вже майже весь стос і хотіла закінчити. Тоді він сказав:

— Я бачив, як ти таке вже робила.

Цього разу я зупинилась і поглянула на нього.

— Що тут відбувається, Томмі? Невже Кефферс найняв тебе у свій порнопатруль?

— Я не намагався за тобою стежити. Але я тебе бачив — минулого тижня, після того, як ми всі зібрались у кімнаті Чарлі. Там був один із цих журналів, а ти думала, що ми всі розійшлися. Але я повернувся по светр, а двері кімнати Клер були відчинені, тому я бачив кімнату Чарлі. І я тебе там потім — ти гортала журнал.

— Ну, і що з того? Нам же всім треба якось заводитись.

— Ти не заради збудження це робила. Я бачив, так само, як бачу тепер. У тебе таке обличчя, Кет. Того разу в кімнаті Чарлі у тебе було дивне обличчя. Ніби ти сумна чи щось таке. Ніби трохи налякана.

Я зістрибнула з верстака, зібрала журнали і вручила стос йому в руки.

— Тримай. Віддаси Рут. Подивишся, чи вони якось на неї вплинуть.

Я пройшла повз нього і вийшла з сараю. Я знала, що розчарувала його, нічого не розповівши, але в ту мить ще недостатньо добре все сама продумала, тому не готова була нікому нічого розповідати. Але я не проти була, що він прийшов слідом за мною до бойлерної. Анітрохи не проти. Мене це заспокоїло, я відчула себе захищеною. Врешті-решт я йому таки розповіла, але аж за кілька місяців, коли ми вирушили в подорож до Норфолка.