Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

Зубарев С. вважає, що в загальному розумінні інтереси служби становлять собою належне виконання службовцями державних і інших соціальних структур своїх службових функцій, які забезпечують реалізацію встановлених нормативними правовими актами та статутними документами соціально корисних цілей і задач організації[242].

О.А. Вагін вважає, що поняття «службове становище особи» трактується досить широко — це не тільки права та обов'язки по займаній суб'єктом посаді, а й ті фактичні можливості, які може використовувати дана особа в силу авторитету займаної нею посади[243].

На думку О.Я. Асніса, критерій для визначення того, вчинені в інтересах служби чи всупереч їм службовою особою ті чи інші дії, — це їх законність чи незаконність, тобто відповідність чи невідповідність дій службової особи законам та(або) іншим нормативним правовим актам, які регламентують діяльність конкретної службової особи[244].

Слід погодитись, з певними застереженнями, з О.Я. Аснісом, що якщо службова особа, використовуючи авторитет свого службового положення, наприклад, просить іншу службову особу вчинити на її користь службове зловживання, то сама вона в даному випадку безпосередньо дій, які є зловживанням службовими повноваженнями, не вчинює і не порушує при цьому нормативних правових актів, які регламентують її діяльність, з чого витікає, що її дії не можна визнати такими, що суперечать інтересам служби, і внаслідок цього кваліфікувати як зловживання службовими повноваженнями, оскільки такі дії ніщо інше, як, за наявності до того підстав, підбурювання до злочину, відповідальність за який несе службова особа, яка виконала прохання. Дійсно, дії службової особи, яка попросила іншу службову особу вчинити дії, які містять ознаки будь-якого злочину, якщо остання усвідомлювала їх злочинність, мають кваліфікуватися як підбурювання до вчинення злочину, виконавцем якого є службова особа, яка вчинила такі дії. Разом з тим службова особа, якщо вона є державним службовцем, яка попросила іншу службову особу чи дала їй вказівку вчинити злочинні дії, все ж таки порушує загальні вимоги до її діяльності як державного службовця — службової особи, передбачені ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу».