Щаслива суперниця

— Зрозумій, Берт, радосте моя, для всіх нас буде краще, якщо ми зараз розійдемося. Граф нічого не запідозрить, а про вас подбає наш добрий Ансельм. Мені ж доведеться намазати салом п’яти, щоб високошляхетній леді не поставили за провину деякі нічні витівки у фенах.

Не минуло й години, як Гуго відбув, а леді Бертраду довелося напоїти заспокійливим відваром і вкласти в ліжко.

Тепер настав час узятися до замітання слідів і зробити все можливе, щоб ні в кого не з’явилася очманіла думка, що я можу бути якимось чином пов’язаний з подіями сьогоднішньої ночі. Ніде правди діти — саме я запропонував позбутися Едгара Армстронга, а леді Бертрада, озлоблена зневагою чоловіка, легко проковтнула цю наживку. Її ненависть до чоловіка зростала на ґрунті любові — як духівник графині я це чудово розумів. Тому мені не складно було настільки розпалити її ворожість до чоловіка, що вона сама запропонувала використати в цій справі Гуго і його підручних.

Того дня я скликав найдовіреніших людей і дав їм два накази: по-перше, вирушити в Саухемський монастир і найстрогіше наказати тамтешньому настоятелеві ні за яких умов не згадувати, що в його обителі якийсь час перебувала графиня Норфолкська в товаристві озброєних людей. По-друге, я звелів доставити полеглого коня графині в мої стайні й пустити слух, що руда Блискавка загинула від швидкоплинної хвороби.

Що стосується самої міледі, то вона проспала до темряви. З нею постійно перебували нянька Маго й дві віддані фрейліни, дочки дрібнопомісних лицарів, для яких служба в графині була єдиною можливістю уникнути долі старих дівок. Ці поганулі готові були кістьми лягти за свою пані, й тільки катування могло змусити всіх трьох зізнатися, що міледі залишала резиденцію. Але до цього, слід сподіватися, не дійде.

Увечері того ж сповненого тривог дня Маго розшукала мене з повідомленням, що міледі отямилася. При цьому стара нянька скрушно зауважила, що «її дитинка» зовсім хвора. Страшна напруга й ніч, проведена на холодних болотах, не минулися леді Бертраді: її била лихоманка, голос майже зник, а тонко вирізані ніздрі витонченого нормандського носа обсипало червоним.

— Ваша превелебносте, — вона простягла мені кволу вологу руку, — ви посилали в Гронвуд? Які звістки?

— Дитя моє, в даній ситуації найкраща приказка: qui minis propere, minus prospere — хто діє надто поквапливо, діє невдало. І нам зовсім не слід повідомляти привселюдно, що ми знаємо про події цієї ночі.

Леді Бертрада зітхнула.

— Отче, чи пригадуєте ви, як читали мені уривок зі Старого Заповіту про те, як жителі міста Гіви зґвалтували наложницю левіта? Та жінка не витримала знущань і вмерла. Чи може статися так, що й Гіта Вейк віддасть Богу душу, не переживе того, що сталося?

Я мимохіть перебирав зерна бурштинових чіток. Невже саме Святе Письмо напоумило мою духовну дочку зважитися на те, що вона зробила?

— Я б не радив вам недооцінювати Гіту Вейк. Вона тендітна з вигляду, але… Одного разу ви вже мали нещастя довідатися, яка вона насправді.