I am not Russia: неполіткоректний антифеміністичний чоловічий роман

За його наказом усі присутні гості слухняно заплющили очі. Лише чорношкірі лакеї, бармени та офіціанти лишалися зрячими. Ну іще — я.

Мак-Лох було потягнувся за довжелезним ножем, проте піднесену атмосферу прорізав різкий крик: «Старий чорт!».

Піднявшись на барному стільці, я впізнав у цьому силуеті свою подругу.

Вирвавши з рук у Мак-Лоха ножа, Дана ухопила його ззаду рукою, приставивши гостре лезо до шиї.

Я зиркнув по боках. Жодне зоряне падло не розплющило очей, озиваючись на лемент і крик, який зчинився біля сцени.

— Старий чорт бреше! — вигукнула Дана добре поставленим ще у театральному інституті голосом. — Він усіх нас використовує заради своєї паскудної мети — перетворити людство на сіру біомасу, якій легше трахати мізки різними ідіотськими фільмами та телешоу. Але в мене до цього покидька особиста претензія! Або я зараз перерізаю тобі горло, або ти привселюдно спростовуєш брехню і наклеп, буцім я спала п’яна, коли втопилася моя дитина. Скажи, що ти мене хотів трахнути! Давай, кажи, покидьку, хай усі це чують, бо я зараз переріжу тобі горлянку...

— Світло! Увімкніть у залі світло! — пролунало з натовпу декілька лакейських голосів.

Але старий виявився не з лякливого десятка.

— Вона бреше-е-е-е-е... Вона все бреше-е-е-е-е, — оскалюючи штучні зуби, захрипів він у лютих обіймах Дани. — Вона дійсно спала п’яна, коли втопилася їхня з Джеффрі дитина.

Коли в залі спалахнуло світло, я побачив, що на мою подругу націлено півтора десятка пістолетів. Їх тримали в руках допіру добрі та люб’язні Томаси, що насправді виявилися крутезними спецагентами з приватної охоронної фірми.

— Це я брешу? — задихнулася від люті моя подруга. — Тоді прямуй до пекла!

Довгий ніж у руках Дани спалахнув блискавкою. Густа цівка крові кінематографічною дугою залила Давидову зірку і відразу по тому в залі пролунали постріли. Кулі охоронців винесли Дані мізки, які обляпали білосніжну сукню Вітні Г’юстон. Але та продовжувала стовбичити із заплющеними очима перед мікрофоном.

Закриваючи рукою смертельну рану на шиї, Мак-Лох з останніх сил спромігся підняти з підлоги гострого ножа.

— Шоу маст гоу он! — вигукнув він, занурюючи лезо в місиво з крові та вершкового крему. — Бажання обраних мають здійснюватись!

А потім, перевертаючи на себе тацю з тортом, завалився на підлогу поруч з підстреленою Чайкою-Даною, на атласній сукні якої розквітали чорні квіти смерті.

Зірки кіно- та шоу-бізнесу накинулися на місиво з продюсера та бісквітів, хапаючи те їдло з підлоги просто руками. Ті, у кого не вистачало сили пробитися до епіцентра вакханалії, намагалися дотягнутися до писків своїх колег, аби підчепити пальцями бодай кілька молекул чарівного їдла.