Не сподівайтеся позбутися книжок

Ж.-К.К.: Виразна і часто сказана вголос.

У.Е.: Можна бути тупим, але не дурним. Принагідно тупим.

Ж.-К.К.: Але тоді це не професія.

У.Е.: З глупоти можна прожити, справді. Наприклад, як ви згадували, казати, що в Христа з боку матері були «чудові родичі», не є, як на мене, абсолютною тупістю. Адже, за екзегезою, це правда. Я думаю, що тут ми точно на боці дурості. Я можу сказати, що хтось — із доброї родини. Я не можу сказати це про Христа, тому що це менш важливо, ніж бути сином Божим. Тож Келен каже правду під кутом зору історії, але не дуже доречно. А от дурень говорить завжди не до ладу.

Ж.-К.К.: Я думаю про іншу цитату: «Я не походжу з доброї родини. А от мої діти натомість — так». Якщо не йдеться про жарт гумориста, то ось слова задоволеного дурня. Та повернімося до пана Келена. Все ж таки він — архієпископ Парижа, мав дуже консервативний розум, але й великий моральний авторитет у тодішній Франції.

У.Е.: Тож виправимо наше визначення. Глупота — це спосіб гордо і статечно нести свою тупість.

Ж.-К.К.: Так, непогано. Відтак ми можемо збагатити наші розмови запозиченими цитатами всіх тих — а їх чимало — що намагалися повалити авторів або митців, яких ми нині вважаємо великими. Образи завжди більш захопливі, ніж похвали. Це варто визнати і зрозуміти. Справжній поет іде своїм шляхом крізь гуркіт грому образ. П’ята симфонія Бетховена була «мішаниною божевілля», «кінцем музики». Зовсім не дивує перелік видатних імен, на шиях яких висять гірлянди нападок — Шекспір, Бальзак, Гюго тощо. І навіть Флобер казав про Бальзака: «Якою б людиною був Бальзак, якби вмів писати».

А ще буває дурість патріотична, мілітаристська, націоналістична, расистська. Ви можете звернутись у «Словнику глупоти» до статті, що присвячена євреям. Наведені цитати свідчать радше про дурість, ніж про ненависть. Про злу дурість. Наприклад: євреї мають вроджену любов до грошей. Доказ: якщо єврейська жінка має складні пологи, достатньо потрусити монетками біля її живота, щоби єврейське немовля вилізло з простягнутими руками. Це написав 1888 року такий собі Фернан Грегуар. Написав і опублікував. Фур'є казав, що євреї — це «чума і холера на тілі суспільства». Сам Прудон у своїх нотатках писав: «Потрібно відправити цю расу до Азії або ж винищити». Це все «істини», що нам подарували люди, які вважали себе науковцями. «Істини», від яких на спині сироти виступають.

У.Е.: Діагностуймо — це тупість чи кретинізм? Один із досконалих досвідів дурості (в тому сенсі, в якому я її розумію) мав Джойс, який переказував свою розмову з містером Скефінгтоном: «Я дізнався, що ваш брат помер», — сказав Скефінгтон, — «Йому було всього десять років», — відповів Джойс, на що Скефінгтон уточнив: «Все одно шкода».

Ж.-К.К.: Глупота часто подібна до помилки. Моя пристрасть до глупоти мене трохи наближає до ваших пошуків фальшивок, підробок, фальсифікацій. Це два шляхи, які ігнорує система освіти. У кожної доби є своя правда, з одного боку, і видатні дурні — з іншого, але це не та правда, яку освіта намагається викласти і передати. Певною мірою, глупоту фільтрують. Є «політкоректність», а є «інтелектуальна коректність». Іншими словами — добрий спосіб мислити. Хочемо ми того чи ні.