Версола. Книга 1. Колоніст

— Та тут і лікувати нічого, а профілактичний огляд і складання медкарти для нових колоністів безкоштовно.

— Чудесно — сказав наш герой, забираючи цю саму карту у вигляді напівпрозорого пластика 2х6 сантиметрів, яка з короткого боку мала контактну смужку, як на картах пам'яті до земних телефонів.

Збуджений доктор не все сказав пацієнтові, хоча на карті все був відмічено: але одна справа бачити, а зовсім інша розуміти те, що бачиш. А в даному конкретному випадку ще спостерігалася украй рідкісна група крові, яка у відомих цивілізованих системах траплялася у однієї людини на мільйон розумних. Цей момент доктор теж підкреслив особливо, відправляючи копію звіту адміністраторові Кайлу — люди з такою кров'ю могли розвинути в собі рідкісний дар — який саме ніхто не знав, все було випадково і спонтанно, але така можливість у таких людей була з народження. Поки Віктор неспішно повертався до чиновника з адміністрації, сам чиновник встиг подивитися медкарту на нового поселенця і помітити усі особливості, підкреслені доктором окремо. І якщо гіпотетичний дар і висока ступінь регенерації організму його і зацікавили, то особисто для нього і селища вони нічого не значили, а ось нульова сприйнятливість до навіювання на коротку мить зупинила хід його думок.

— Повністю індиферентний до зовнішньої ментальної дії, і аналогічна відсутність власних здібностей до навіювання — третій раз перечитував Кайл суху медичну інформацію і гарячково міркував, як йому використати цього Віктора для себе і корпорації. За такого унікума битимуться усі групи мисливців — це ж який козир! Навіть якщо і стріляти не уміє, за нього це зроблять інші — наявність в групі людини, якій фіолетово на усіх хижаків, і яка витягне тебе із ступора, дорого коштує. Йому навіть нічого робити не потрібно, просто дивитися за напарниками і затягувати їх у всюдихід, поки вони під дією. Хоча, якщо подумати, то він і сам може полювати — геть адже сам прийшов з савани, цілий і неушкоджений. Але все разом досить дивно: кома немає, напарників на пам'ятає, всюдихід не завів…. хоча, якщо він не був членом групи, то так — не завів би ніяк. Хіба що знає технічні бази по всюдиходах і їх ремонту…. потрібно його схилити до думки, що я йому потрібний, а може налякати спершу.?

Додумати розумні думки Кайлу не дав наш герой, що повернувся з обстеження — сходу сів навпроти чиновника і протягнув йому свою медкарту. Місцевий вирішив спробувати натиснути на хлопця, користуючись його непоінформованістю. Встав, закрив двері на замок і присунув стілець до землянина ближче.

— Слухай Віктор…. ти хто взагалі? Звідки ти з'явився — тебе тут бути не повинно взагалі!

— А на кого я взагалі-то схожий, Кайл? — парирував хлопець — на бізона, чи що? І що тебе не влаштовує — до тебе прийшов новий поселенець, ти адміністрація — пропонуй роботу, я ж не ухиляюся, увесь в твоєму розпорядженні! Тільки мені б не завадила інформація про все, що стосується заробітків, проживання, знання по місцевій фауні і флорі, місцеві закони, зброя, техніка. Та і я б на перших порах хотів би потрапити до досвідчених мисливців, згідних узяти мене в учні — я ж говорив, що досвіду мало…. але є бажання заробляти — пропонуйте, шеф!