Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
9. Молитва про мудрість
1 «Боже батьків, Господи милосердя, | що своїм словом створив усе 2 і що своєю мудрістю витворив людину, | щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, 3 і щоб керувала світом у святості й справедливості, | щоб суд судила у правоті серця, - 4 дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, | і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх. 5 Бо я - раб твій і син рабині твоєї, | людина немічна, короткотривала, | нездатний розуміти суд і закони. 6 Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами, | а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б. 7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | народові, | на правителя твоїм синам і твоїм дочкам. 8 Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі | і жертовник у місті, де ти перебуваєш, | образ намету святого, який ти був споконвіку приготував. 9 З тобою мудрість, яка твої діла знає, | яка була приявна, коли ти творив світ, | яка відає, що твоїм очам приємне | і що за твоїми заповідями праведне. 10 Зішли її з твого святого неба, | пошли її від твого престолу слави, | щоб була при мені й трудилась, | щоб я пізнав, що тобі любе. 11 Вона бо все знає й розуміє, | вона мене водитиме в моїх чинах мудро | і мене берегтиме у своїй славі. 12 Тоді мої діла будуть тобі вгодні, | і я судитиму народ твій справедливо, | стану гідний престолу батька мого. 13 Яка бо людина може пізнати волю Божу? | Або хто може збагнути, чого Господь хоче? 14 Бож міркування смертних нужденні, | непевні задуми наші; 15 бо тлінне тіло обтяжує душу, | і земне шатро придавлює вельми клопітливий дух. 16 Ми ледве відгадуємо те, що на землі, | з трудом знаходимо те, що в руках наших, | - а хто дослідить те, що на небі? 17 Волю ж твою хто знав би, якщо б ти не дав мудрости | і не зіслав з висот твого святого Духа? 18 Так випрямлено стежки тих, що живуть на землі, | і так навчились люди того, що тобі довподоби, | і мудрістю вони спаслися.»
10. Адам та Каїн 1-3; Ной, Авраам та Лот 4-9; Яків 10-12; Йосиф 13-14; Мойсей та його народ 15-21
1 Це вона зберегла первозданного батька світу, | скоро він один був створений, | і визволила його з власного падіння 2 та дала йому силу над усім володіти. 3 Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї, | загинув від власних братовбивчих лютощів. 4 А коли через нього земля була залита, | то її знову врятувала мудрість, | провівши праведника на звичайному дереві. 5 Коли народи змішались у лукавій змові, | вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним | перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина. 6 Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника | - втікача від вогню, який упав на П'ятимістя. 7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | диміє ще й тепер суха пустеля: | кущі приносять плоди, які не дозрівають, | і пам'ятником душі-невіри стоїть стовп соляний. 8 Вони бо, ухилившись від мудрости, | не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага, | але й полишили для живих пам'ятник безглуздя, | щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили, 9 мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала. 10 Вона праведника, що втікав від гніву брата, | вела простими стежками, | царство Боже йому вказала; | дала йому знання святих речей, | спомагала його у злиднях | і помножила трудів його дорібок. 11 Проти скупих гнобителів була при ньому | і його збагатила. 12 Вона зберегла його від ворогів, | захистила від тих, що на нього зазіхали; | в тяжкім бою нагородила його, | щоб знав, що благочестя сильніше над усе. 13 Вона не покинула проданого праведника, | а від гріха його врятувала. 14 Зійшла з ним у темницю | і не полишила його в кайданах, | аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, | для нього ж здобула невмирущу славу. 15 Вона увільнила від гнобителів народу | люд святий, потомство бездоганне. 16 Увійшла в душу Господнього слуги | і протиставилася страшним царям чудами та знаками. 17 Святим віддала за їхні труди плату, | провадила їх дивним шляхом, | день була для них захистом, | а вночі зоряним світлом. 18 Перевела їх через Червоне море | і провела через велику воду, 19 ворогів їхніх потопила, | їх же викинула з глибини безодні. 20 Тому то праведні з безбожних здобич зібрали | і славили, Господи, твоє святе ім'я | й оспівували одноголосно твою оборонну руку. 21 Бо мудрість німим уста відкрила | і язики немовлят учинила вимовними.
11. Вода у пустині 1-14; культ тварин у Єгипті 15-20; Божа сила та доброта 21-26