Пісня Сюзанни. Темна вежа VI
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #6
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0791-5
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Пісня Сюзанни. Темна вежа VI». Краткое содержание книги:
— Ви дозволите мені залишити мою дитину в мене? Ця курва всередині мене каже, ніби ні!
На тому боці зависла пауза, спершу довга, а далі дуже довга. Сюзанна відчула переляк Мії, спершу він задзюрив струмочком, а далі ринув бурхливим потоком. «Не треба так перейматися, — намагалася вона сказати їй. — Ти володієш тим, чого вони прагнуть, тим, що їм потрібно, невже ти цього не розумієш?»
— Алло, ви тут? Господи, ви ще тут? БЛАГАЮ, СКАЖІТЬ, ЩО ВИ ЩЕ ТУТ!
— Я тут, — промовив чоловічий голос спокійно. — Що, починаємо знову, Міє, нічия дочко? Може, мені дати відбій, щоб ти прийшла… трохи прийшла до тями?
— Ні! Ні, не робіть цього, не робіть цього, благаю.
— Ти мене більше не перебиватимеш? Нема жодних причин для інсинуацій.
— Я обіцяю.
— Моє ім’я Річард П. Сейр. — Сюзанні звідкілясь було знайоме це ім’я, але звідки? — Ти знаєш, куди ти мусиш прийти, чи не так?
— Так! — тепер уже палко, палаючи від догідливості. — У Діксі-Піґ, на розі Шістдесят першої вулиці й Лексингворт-авеню.
— Лексингтон, — виправив її Сейр. — Одетта Голмс допоможе тобі знайти дорогу, я певен.
Сюзанна хотіла закричати: «Це не моє ім’я!» Натомість вона промовчала. Цьому Сейру сподобається, якщо вона закричить, хіба ні? Сподобається, якщо вона втратить витримку.
— Одетто, ти там? — глузливо-задоволено спитав. — Ти там, сучко?
Вона уперто мовчала.
— Тут вона, тут, — задріботіла Мія. — Я не знаю, чому вона не відповідає, я її зараз уже не тримаю.
— О, гадаю, я сам знаю чому, — милостиво повідомив Сейр. — Їй не подобається її ім’я, це по-перше. — А тоді, імітуючи когось, кого Сюзанна не знала: — «Не називайте мене більше Клеєм, Клей — моє рабське ім’я, називайте мене Мухаммед Алі!»[34] Правильно, Сюзанно? Чи це було вже після твого часу? Так, гадаю, дещо пізніше. Вибач. Час інколи такий облудний, чи не так? Не звертай уваги. Я тобі про дещо розповім за хвильку, моя дорогенька. Боюсь, тобі воно не дуже сподобається, але, гадаю, ти мусиш це знати.
Сюзанна тримала мовчанку. Хоча утримуватись їй ставало дедалі важче.
— А щодо найближчого майбуття твого малюка, Міє, то я здивований тим, що в тебе взагалі виникла потреба запитувати про це, — повідав Сейр.
Хто б він не був, цей Сейр, він був ще той крутій, у його голосі містилася абсолютно точно виважена доля ображеності.
— Король дотримується своїх обіцянок, на відміну від декого, кого я міг би назвати. Але не будемо розводитися зараз про чесність, просто подумай практично! Хто інший міг би виховувати дитя, яке значить більше за всіх будь-коли народжених дітей… включно з Христом, включно з Буддою, включно з Пророком Мухаммедом? Чию ще цицьку, вибачаюсь за вульгаризм, ми б довірили йому ссати?
«Їй це чисто музика до вух, — з огидою подумала Сюзанна. — Саме те, чого вона так прагнула почути. А чому? Бо вона — Матір».
— Ви довірите його мені! — схлипнула Мія. — Звісно, тільки мені! Дякую вам! Я така вам вдячна!
Сюзанна заговорила врешті. Сказала їй, щоб не вірила йому. І, звичайно, її слова було проігноровано.
— Я не міг би тобі збрехати так само, як не зміг би порушити обіцянки, яку дав би власній матері, — промовив голос у телефоні. («А ти взагалі мав матінку, золотце?» — гмикнула Детта). — Хоча правда буває іноді болісною, лжа зазвичай повертається до нас й угризає, хіба не так? У нашому випадку правда полягає в тім, Міє, що ти не зможеш тримати при собі малюка дуже довго, його дитинство буде не таким, як в інших, звичайних дітей…
— Я знаю! О, я це розумію!
— …Але протягом п’яти років він буде саме з тобою… а можливо, цілих сім років… він отримуватиме все найкраще. Звісно, від тебе, але також і від нас. Наше втручання буде мінімальним…
Детта Волкер випорснула наперед, прудка й оскаженіла, немов щойно розжареною олією ошпарена. Їй вдалося лише на мить заволодіти голосовими зв’язками Сюзанни Дін, але ця мить виявилася безцінною.
— Ой, правдонька, любонько, ой, правдонька, — прогелґотіла вона. — Він не кінчить тобі в рота і не обвафлить тобі волосся!
— ЗАТКНИ цю суку! — мов батогом оперіщений, стявся Сейр, і Сюзанна відчула ривок — це Мія заштовхнула Детту подалі, але та не переставала реготати навіть полетівши догори дриґом у глухий куток їх спільного розуму. Знову під арешт.
— Та я все вже йому висказала, чорти мене забирай, авжеж! — галасувала Детта. — Сказала, чого вартий цей білий мазефакер!
34
Кассіус Клей (1941) — боксер афроамериканець, триразовий чемпіон світу, який 1964 р. прийняв іслам і змінив своє ім’я на Мухаммед Алі.