Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:

Великий польський письменник Бруно Шульц (1892–1942), котрий усе життя мешкав у Дрогобичі й загинув там від рук нацистів у часи Шоа, був видатним епістолографом. Його листи часто ставали зав'язком майбутніх оповідань, є високими зразками прози магічного реалізму. «Книга листів» — збірка усіх вцілілих листів до друзів, колег, партнерів у видавничих і мистецьких починаннях, освітянських установ. Вона також містить віднайдені листи до Бруно Шульца, які дозволяють краще зрозуміти перипетії індивідуальної біографії митця, його творчі пошуки та осягнення. Це листування понад 60 років збирав видатний польський поет, есеїст і культуролог Єжи Фіцовський (1924—2006). Упорядник також спорядив публікацію докладними коментарями, які стосуються обставин віднайдення текстів, їх атрибутики, згаданих подій і осіб. Книга є своєрідним пам'ятником знищеному нацистами й сталіністами всесвітові галицьких євреїв, котрі спершу пережили Шоа, а відтак у СРСР зазнали брутального затирання слідів їхньої культурної, релігійної та навіть людської присутності на теренах краю.
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
1 ... 44 45 46 47 48 49 50 51 52 ... 112
Перейти на страницу:
83

Дорога Пані Романо!

Ви так мимохідь повідомили мені про втрату посади, наче про мало важливий факт! Адже Ви мали б це уже якийсь час передчувати? Чи маєте Ви якісь види на іншу? Чи Штурм чогось не порадить, не скористається своїми впливами? Дивна річ, що ота справа із залозами Вашого хлопчика так тягнеться! А може, то на іншому тлі? Повідомте мені неодмінно про подальший перебіг, і що каже лікар.

Чи на літературних вечорах Ви бачитеся з кимось зі спільних знайомих? З ким Ви там знайомі? Про листування із Ґомбром[272] я не писав, бо насправді справа була тривіальна — не відомо, з якого дива про неї стільки говорили. Ґомбрович — то дуже цікавий письменник, один із найцікавіших. Чи знаєте Ви про його Щоденник періоду дозрівання? Прошу обов'язково прочитати — сенсаційна книжка. Я не відписував у справі приїзду до Варшави, бо не знав, як воно складеться. Тепер постає так, що я не приїду, або [приїду] дуже ненадовго. Юна їде до Янова, що неподалік Львова. Побачимося у Львові. Приїду, може, сам у справі видання моїх новел[273]. Хочу попередньо залагодити справу шлюбу та поїхати до Катовиць. Я, власне, шукаю когось у сілезькій глибинці, хто би погодився прописати мене в себе. Я не знаю нікого. Навіть не знаю, як ті місцевості називаються. Може, Ви зможете мені щось порадити?

Штурмові я не писав, бо здається мені, що я зайве обтяжую його обов'язком відповіді — людину настільки зайняту, — я вважаю гріхом відбирати йому ту дещицю часу, яку йому інші не встигли урвати. Як Ви можете бодай припустити, що я знеохотився до нього? Як він може таке припускати? Як узагалі можна мати закиди до Штурма? Я сповнений поваги і чулості до цього чоловіка, напишу йому невдовзі.

Я доходжу висновку, що найважливішою причиною моєї депресії є бездіяльність, непродуктивність. А причиною моєї бездіяльності є забобон, що я можу працювати тільки, коли все гаразд, і коли я задоволений, і маю трохи безтурботності в душі. Між тим, у будь-якому настрої слід здолати себе і працювати. Незалежно від погоди і примх настрою. Не питати себе про задоволення, про щастя — зіперти своє життя на праці, на зусиллях, на результатах. Якби мені це вдалося, я був би щасливий.

Минулого тижня я побував у Львові, відвідав мою давню приятельку Дебору Фоґель, дуже милу і шляхетну, мудру людину, а також моїх родичів. Я зголосився прочитати доповідь про Т. Манна[274] в мист.- літ. клубі, але ще не почав її готувати.

Не гнівайтеся за скупий сьогоднішній лист і скоріше відпишіть. Я читаю Ваші листи з великим задоволенням і… полегкістю.

Сердечно Вас вітаю.

Бруно Шульц

29 XI 1936

Малюнок пришлю окремо.

84

Дорога Пані Романо!

Ваш лист засмутив мене. Зі здивуванням упізнаю риса за рисою образ моїх власних депресивних станів. Як подібні між собою, по суті, люди. Так само, як усі мають однакові члени й органи, так само вони переживають ті ж стани. Чи в іншому разі були б можливі книжки і твори мистецтва, комунікація між ними? Але велика новина для мене — Ваша проба пера у прозі! Ви пишете досконало! Питання тільки, чи маєте Ви більший матеріал, чи вистачило б Вам духу на більшу річ. Спробуйте! Мене дивує виразний нарцисизм того короткого твору. Я не приписую його Вам. Це властивість, яка мене завше захоплює в жінці як вираз її принципової іншості, неосяжної для мене гармонії та згоди із самою собою. Це те, що мені назавше зостанеться чужим, а тому привабливим і омріяним. Сам я далекий від нарцисизму, і мені здається якимось метафізичним привілеєм віддаватися йому настільки безтурботно й безоглядно. Пишіть і далі! Кінцева пуанта дуже добра.

Що Вам порадити на Ваші стани? Якусь роботу! Це найкращий наркотик. Я кажу як мораліст, проте я далекий від тих заяложених банальностей. Я кажу з позиції внутрішньої гігієни й техніки життя. То єдиний наш порятунок. Спитайте Віткаци, чи міг би він бодай мить жити й не збожеволіти, чи не накласти на себе руки, коли б він не мав роботи.

Читаю тепер Змори Зеґадловича[275]. Дуже те мене цікавить і розпалює. Поза межами тієї книжки я бачу контури іншої книжки, яку сам хотів би написати. Отож, властиво, не знаю, чи читаю книжку [Зеґадловича], чи оту потенційну й не втілену. Так читається найкраще, коли поміж рядками я вичитую себе, власну книжку. Так ми читали в дитинстві, тому пізніше ті ж книжки, колись такі багаті і сповнені плоті, — пізніше, у дорослому віці стали наче дерева, позбавлені листя, — наших дофантазувань, якими ми закитовували їхні прогалини. Нема вже ніде тих книжок, які ми читали в дитинстві, розвіялися, — зосталися голі скелети. Хто мав би ще в собі пам'ять і м'якість дитинства, — мусив би їх написати знову, такими, якими вони були тоді. Постав би справжній Робінзон і справжній Гулівер.

вернуться

272

Див. примітку 5 в листах до Анджея Плешневича (у електронній версії — прим. 234).

вернуться

273

Йдеться про збірку Санаторій під клепсидрою.

вернуться

274

Доповіді про Т. Манна Шульц так і не виголосив. Утім, мабуть, цей текст був підготований, як можна виснувати з натяків у листі Дебори Фоґель до Шульца від 09.01.1939.

вернуться

275

Еміль Зеґадлович (1888—1941) — польський поет, прозаїк, драматург. Роман Змори (Zmory) був опублікований у 1935 році.

1 ... 44 45 46 47 48 49 50 51 52 ... 112
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)