Повернення до зірок
- Автор: Гамильтон Эдмонд Мур
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Переводчик: Сергій Тищенко
- Жанр: Героическая фантастика
Электронная книга - «Повернення до зірок». Краткое содержание книги:
Всесвіт знаходиться на межі громадянської війни. Королівство Фомальгаут роздирають протиріччя між людьми та негуманоїдами.
Та якась темна невідома досі сила стоїть за цим, здавалося б, прикордонним конфліктом.
Чи зможе Гордон завадити таємничим прибульцям підкорити народи Галактики?..
Він схопився, витер з лиця холодний піт. Пережитий щойно біль ще жив у ньому, і з хвилину він не міг говорити.
— Вам снилося, що ви знову на своїй Землі? — Запитала Ліанна.
Він мовчки кивнув.
— Я так і подумала… Я розмовляла з капітаном Беррелом. Він розповів дещо про ваші пригоди. Не дивно, що після них вам сняться погані сни.
Вони помовчали. Ґордон помітив, що у їх стосунках є ще деяка незручність.
— Коли вас телепатично торкається Х’харн, — промовив нарешті він, — щось залишається. Це ніби рубець у свідомості… Флот Нарат Тейна ще не залишив Межу?
Ліанна заперечливо похитала головою. Володарка Фомальгаута не могла, природно, виказати хоч краплю страху, але напруга останніх днів позначилася на виразі її очей.
— Ще ні. Але Абро вважає, що якщо вони все ж нападуть, то це буде скоро. Він згоден з капітаном Беррелом — дізнавшись, що нас попередили, вони повинні тут же переглянути свої плани, щоб вдарити до приходу підкріплень.
— Мені весь час здається, що я забув щось важливе, — задумливо промовив Ґордон, — Я повинен негайно побачитися з Хелл Беррелом і Шорр Каном.
Погляд Ліанни ще більш затьмарився.
— ІІІорр Кан!.. Людина, яка ледь не знищила Імперію і зоряні королівства! Проти якої боровся Фомальгаут, та й ви самі… І тепер він — ваш друг!
Ґордон вкотре почав терпляче пояснювати:
— Він мені недруг. Він просто пристосуванець, який думає лише про власне благо. Єдиний для нього шанс у нинішній ситуації — бути нашим союзником. Саме тому він допоміг і навіть врятував наші життя. Звичайно, він намагається використати нас у своїй грі. А ми спробуємо використати його. Майбутнє покаже, кому це краще вдасться.
Ліанна нічого не сказала, але Ґордон помітив впертий вираз її обличчя.
— Де у вашому палаці є матеріали х галактографії? — Запитав він.
— У королівському інформарії. Він зв’язаний з усіма сховищами міністерства оборони.
— Ви мене не проводите? І викличте, будь ласка, Хелла і Шорр Кана.
Інформарій розташовувався у цокольному поверсі палацу. Стіни були вкриті екранами різних форм і розмірів. Черговий офіцер шанобливо привітав свою принцесу. За деякий час з’явилися Хелл Беррел і Шорр Кан. Останній, церемонно вклонившись Ліанні, побажав її високості приємного вечора. Усмішка принцеси була більше схожою на холодне презирство.
— Якби це залежало тільки від мене, вас би стратили відразу після прибуття. Сподіваюся, ваші майбутні вчинки виправлять моє перше враження.
Шорр Кан безтурботно усміхнувся.
— Бачите, наскільки жінки реалістичніше від нас, — сказав він Ґордону, — Якщо завдати їм болю чи принизити, вони зненавидять вас назавжди. У цій грі можуть брати участь тільки чоловіки.
— Припиніть весь час повторювати про гру, — відгукнувся Ґордон, — Графи у ігри не бавляться, Нарат Тейн — тим більше, і вже зовсім не до ігор Х’харнам. А якщо це гра, то за часів Бренн Біра вона ледь не знищила Галактику.
— Так, але Х’харнів в Галактиці поки немає. Принаймні, у великій кількості.
— Ви впевнені? — Запитав Ґордон.
Шорр Кан насторожився.
— Що ви маєте на увазі?
Ґордон повернувся до Хелл Беррела.
— Ти керував кораблем, Хелл, коли ми злітали з Аару. Тварюка, яка ховалася на борту, змусила тебе взяти курс на Магелланові Хмари.
— І не нагадуй. Враження дуже яскраве.
— Добре. Тоді скажи, ми, до того, як її знайшли, ми рухались на максимальній швидкості? Хелл Беррел насупив чоло.
— Не розумію…
— Відповідай!
— Не знаю. Всі мої дії були продиктовані Х’харном, і я…
— Ну?
— Дай зосередитися… Мені здається, я штовхнув важіль прискорення до останньої поділки… Мабуть, це були маршові двигуни… — Обличчя Хелл Беррела засяяло, він зітхнув з полегшенням. — Так, ми йшли на максимальній швидкості.
— І що це була за швидкість?
Подумавши якусь мить, капітан назвав цифру. У чергового офіцера відвисла щелепа, а Ліанна вигукнула від подиву:
— Неможливо!
— Вибачте, ваша високість, але це так. Кораблі Х’харнів набагато швидше за наші. — Хелл Беррел похитав головою. — Я багато б віддав, щоб доставити один з них сюди для ретельного вивчення. Якщо коли-небудь доведеться з ними битися…
— Чи є у нас галактична карта області, прилеглої до Аару? — Запитав Ґордон.
Ліанна зробила знак офіцерові. Той підійшов до пульта, і на одному з великих екранів загорілося зображення. Для недосвідченого ока Ґордона — хаотичне скупчення зірок, планет, астероїдів.