Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю

Таке бачення піклування настільки ж вимогливе й корисне, як і будь-яке інше старання людини. Мейєроф назвав перелік необхідних рис, щоб бути хорошим доглядальником, але вони також необхідні й для хороших працівників чи керівників. Серед них: знання, терплячість, здатність пристосування до різних обставин, чесність, відвага, довіра, смиренність і надія.

Кожна з цих рис пов’язана з особливим аспектом турботи. Знання, тому що{196} «піклуючись про когось...потрібно знати, ким є той інший, які в нього сильні та слабкі сторони, і що посприяє його розвитку».

Терплячість — очевидна для будь-кого, хто мав справу з малими діть­ми та літніми людьми. Проте Мейєроф пояснює, що терплячість у піклуванні стосується не лише часу, а й простору. Вислуховуючи когось, хто засмучений, ми даємо іншій людині простір виразити свої емоції та зрозуміти їхнє джерело. Ця ж риса є частиною хорошого керування, на відміну від надмірного контролю босів, які прискіпуються та наполягають на вирішенні проблеми чи конфлікту, що виникли.

За словами Мейєрофа, така терплячість також «містить{197} толерантність до безладу та скрутного становища» у ситуаціях людей, які самотужки намагаються виборсатися з чогось. Така поведінка веде до прийняття часу, який може здатися згаяним, але насправді є частиною «вільної гри», необхідної для росту. Google не зміг би пояснити це краще{198}, наполягаючи на конструкторі Лего, столах для пінг-понгу, самокатів та іграшок повсюди.

Мейєроф також зазначає, що терплячість має «змінні періоди»{199}. Піклуватися про людину чи мистецькі доробки — це виразити себе таким чином, щоб отримати той результат, який ви хотіли. Навчати дитину ідеї або написати абзац, а потім зупинитися та оцінити, чи це було успішним. Якщо ні, спробувати ще раз. Отже, піклування — це безперервний процес з’ясовування, що працює, а що — ні; рух між власними потребами та потребами інших, між потребами цієї миті та майбутнього.

Цікаво, що цей процес — це саме те, що підприємці, як Ерік Райз, автор книжки «Стартап без помилок», називають утіленням ідеї в успішний бізнес. «Ні в кого немає чудової ідеї відразу{200}. Ні в кого, ніколи. Вам необхідно пробувати та змінювати точку опори» у відповідь на те, чого вчить ринок.

Чесність, у переліку Мейєрофа, — це здатність бачити людину, ідею, картину чи музику такими, якими вони є, а не такими, якими ви б хотіли, щоб вони були «або мали би бути». Це також дивитися достатньо чітко на себе й розуміти, чи ваші дії допомагають або навпаки перешкоджають росту людини, про яку ви пік­луєтеся.

Така чесність вимагає відваги приймати речі, які вам можуть не подобатися чи які ви не хочете бачити, а також сміливість іти «в невідоме». З мого досвіду, відвага — це найважливіша риса управління. Зустрівшись із власними обмеженнями, я, як матір, знай­шла у собі відвагу визнати, що я чогось не знаю, і перепросити, коли припустилася помилки. Це водночас зробило мене й кращим керівником.