Усі птахи в небі (ЛП)
- Автор: Андерс Чарли Джейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Усі птахи в небі (ЛП)». Краткое содержание книги:
Герої — юна чаклунка і молодий вундеркінд — дорослішають, починаючи розуміти світ і своє місце у ньому, і, звичайно, відвертають катастрофу для всієї Землі.
Переклад olden10
Френсіс і Каррі були розчавлені. Їхнє життя закінчилося, і ви могли почути їхні крики відчаю з вулиці за межами будинку у формі НЛО. Вечірка повинна була стати вершиною всіх вечірок, де зустрічалися лідери технологій, і де майбутні інвестори могли зустрітися з найкращими та найяскравішими з них. Кожна деталь була ретельно продумана, від трьох ді-джеїв до фонтанів з екзотичними лікерами і такими ж закусками. Вони навіть зуміли помістити Рода Берча у Твін Пікс, і перетворити вітальню у планетарій, де сузір'я змінювали форму, щоб відобразити настрій натовпу.
Але все зійшло на лайно. Ді-джеї почали війну за сфери впливу. Дубтреш намагався колонізувати зал деяким метагібридом барабанів і музики. Інженери Кедді зав'язали кулачний бій з розробниками Артишок БСД з відкритим вихідним кодом на балконі. Усі відчували себе винними у тому, що пили soju після того що сталося в Кореї. Заявлені лідери не з'явилися, і якимось чином запрошена сторона була представлена посторонніми, блогерами та місцевими психами. Від екзотичних закусок шлунки нудило, і незабаром з'явилася нескінченна черга до гіпербаричної ванної кімнати. Ді-джей Дубтреш виграв ді-джейську війну і продовжував кровоточіння і сверблячки у вухах з найбільш скупою уявою, яку можна було собі уявити. Ароматна машина видала жахливий запашний цукерковий смог, а зірки упали в конфігурацію, що викликала епілепсію. Лінія блювоти в ванній кімнаті почала нагадувати знамениту фотографію евакуювання мас, що вибираються з Сеула пішки. Сузір'я на стелі перетворилися в надмасивну чорну діру, Стрілець обіцяв неприємності. Це була найгірша катастрофа в історії людства.
Тільки коли Френсіс і Керрі домовились змінили свої імена і покинути це місто, з'явилася ця дивна дівчина. Дівчина, яку ніхто не поспішав запрошувати до жодної групии, хіппі, яка (Керрі чув про це) пускала птаство гніздитися в її волоссі і щурів жити в її сумочці. Паула? Петра? Ні, Патриція. Був час — щасливіший, більш невинний час — коли Френсіс і Керрі вважали, що поява Патриції буде найстрашнішою подією, яка могла статися на вечірці.
— Вибачте за запізнення, — сказала вона Керрі, вислизнувши з взуття і зайшовши в зал. — Мені довелося виконати ряд доручень по місту.
Коли Патриція увійшла, аромат розгублено розійшовся, а вогні припинили танцювати, утворивши над її волоссям гало. Вона ніби плавала по кімнаті, босоніж в маленькій чорній сукні, яка в основному відтінювала її бліді плечі. Її намисто мало вигляд низки сердечок, які тримали заклинання і спалахували рожевими блискітками. Вона пройшла через вечірку, говорячи привіт і знайомлячись, і кожен, кого вона торкалася, відчувавзникнення нудоти і поганого самопочуття. З нього ніби безболісно витягували якусь отруту. Вона пройшла мимо ді-джея і прошепотіла щось у його вухо, і через кілька секунд жахливадубтрешівська музика замінилася спокійним дубстепом. Люди щасливо засяяли. Стогони і викрики змінилися гучними розмовами. У ванній кімнаті зникла лінія блювотиння. Люди почали висіти на балконах з інших причин, ніж штовхати один одного і скидати вміст шлунків у кущі.
Всі погодились, що Патриція врятувала вечірку, але ніхто не міг сказати, як вона це зробила. Вона просто зайшла і атмосфера поліпшилася. Керрі підійшла до Патриції, щоб подякувати, тримаючи коктейлі в обох руках, і маючи пропозицію.
Патриція не потребувала багато чарівництва, щоб врятувати жахливу вечірку від затоплення, розчаровані шлунки були для неї відкритою книгою, після того як вона повчилася в деякій кімнаті приготування їжі в Еліслі Мейз, і учасники вечірки виконали більшу частину важкого підйому, як тільки вона трохи перенаправила їхню енергію. Але, як з поетом на Північному пляжі і з наркоманом в Тендерлоні, найголовнішим було не дозволяти нікому бачити, як вона використовує магію — їй довелось вчитись ніколи не ділитися цим своїм великим потужним секретом з ким-небудь. Правда їй не потрібно було нагадувати про це — вона ще пам'ятала свого друга у середній школі, якому вона показала свою магію — тоді він зблід і втік, і перестав розмовляти з нею, коли вона найбільше цього потребувала. Коли вона розповіла цю історію своїм колегам по навчанню, то завершила її так: — Я показала йому свою магію, і він знайшов мене потворою.
Крім цього моменту, вона не думала про того хлопця багато років. Його було зведено до єдиного попереджувального анекдоту в її голові. Але вона сама по собі подумала про нього зараз, можливо тому, що була оточена інженерами, або тому, що витягнення цього збіговиська з безодні катастрофи голими руками нагадало їй, наскільки дивні соціальні взаємодії існують тут, у реальному світі. Особливо після багатьох років, проведених у замкнутому об'ємі Еліслі Мейз. Так чи інакше, в пам'яті залишився образ голого хлопчика у шафі — з синяками і засохлою кров'ю у ніздрях. Таким він був останнього разу, коли вона його бачила. Вона подумала, що він все-таки вибрався звідти, а коли вона закінчила свою петлюсеред гостей вечірки, він опинився прямо перед нею. Майже магічним чином, хоч і не зовсім.