Усі птахи в небі (ЛП)
- Автор: Андерс Чарли Джейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Усі птахи в небі (ЛП)». Краткое содержание книги:
Герої — юна чаклунка і молодий вундеркінд — дорослішають, починаючи розуміти світ і своє місце у ньому, і, звичайно, відвертають катастрофу для всієї Землі.
Переклад olden10
— Гаразд, — сказала Патриція. — Яка загадка?
Лоуренс згадав загадку:
— Чи дерево червоне?
Патриція зробила крок назад. Її очі розширилися, а рот залишився відкритим. — Що ти сказав?
— Чи дерево червоне? Червоне можливо колір. Чому? Це лише те, що я десь чув. Я забув де.
— Це просто... знайомо звучить. Я думаю, що я чула її раніше. — Патриція нахилила голову в один бік, потім на іншу. — Гаразд, я спробую.
— І якщо CH@NG3M3 припинить придумувати дотепні відповіді і почне говорити конструктивно, скажіть йому, що мені потрібна допомога, і я буду дуже вдячний, якщо з цього щось вийде.
— Схрестіть пальці, — сказала Патриція. — І побажайте мені успіху.
— Удачі, Патриціє, — сказав Лоуренс. — Удачі у всьому. Я знаю, що ти станеш видатною особистістю.
— Ти також. Не давай, щоб по тобі їздили, гаразд? До побачення, Лоуренс.
— До побачення, Патриціє.
Двері закрилися, і він знову опинився в темряві, намагаючись прилаштувати свої кулі на підлозі.
Лоуренс не міг вимірювати час у темній шафі, здавалося, проминуло кілька годин. Він намагався не думати про залежність свого майбутнього від комп'ютера у його спальні, обіймаючи голі коліна у шафі, змоченій аміаком. Що той міг зробити? Він дивився на ледве помітну смужку у нижній частині дверей і уклав угоду з собою: він відмовиться від надії, а взамін не буде засмучуватися, коли його сподівання не справдяться. Це здавалося справедливим.
Шафа відкрилася.
— Гей, дірт, — сказав Дікерс. — Припиняй сидіти голяка, як новонароджений. C.O. хоче тебе бачити.
Лоуренс намагався не відчувати напливу подяки, коли Дікерс вручив йому білизну, шорти, і сіру футболку з підробленим написом — CMA — на ній. Плюс Лоуренс отримав власні кросівки, ще з дому. Було смішно бути вдячним за такі зручності, як одяг, і вилізти з шафи — подяка за такі речі була би ще одним кроком до руйнування його особистості. Або ломки, що було ще гірше.
Комендант Петтерберт дивився на екран комп'ютера, дряпаючи голову.
— Я б не повірив, — сказав він, не глянувши на них. — Я просто не повірив би у це. До якої глибини може зануритися розпусний розум.
Ніби перемістившись по якомусь тунелю з шафи до цієї кімнати, відбійні молотки в голові Лоуренса знову повернулися до своєї роботи. Він втиснув голову у спину і намагався зрозуміти виступ Петтерберта.
— На жаль, твої товариші були як винахідливими, так і беззахисними, — сказав Петтерберт. Далі було ще кілька висловлювань, які майже нічого не означали для Лоуренса, і, нарешті, комендант повернув свій древній монітор на підставці і показав Лоуренсові листа електронною поштою, якого він отримав.
Лоуренс прочитав доступну йому частину повідомлення: — "Ми комітет 50-и. Ми скрізь і ніде. Ми ті, хто зламав коди Пентагону і отримав секретні характеристики дронів. Ми ваш найгірший кошмар. Ви тримаєте 1-го нашого, і ми вимагаємо його звільнення. Додано секретні документи, які підтверджують, що ви порушуєте умови поселення у штаті Коннектикут, включаючи порушення правил гігієни та безпеки та порушення стандартів навчання. Ці документи будуть опубліковані безпосередньо 2-ма засобами масової інформації та передані органами влади, якщо ви не випустите нашого брата Лоуренса Армстада. Ви отримали попередження". — Внизу були намальовані кілька мультяшних черепів, з одним оком більшим за друге.
Петтерберт зітхнув. — Комітет 50-и, схоже, є групою радикальних лівих хакерів, що володіють деякими можливостями і повною відсутністю моральних принципів. Мені дуже хотілося просвітити вас, щоб ви знайшли вихід із беззаконня, до якого вони вас схилили. Але наша школа має кодекс поведінки, згідно з яким членство в деяких радикальних організаціях є підставою для виключення, і я повинен думати про благо інших моїх студентів.
— Ох. — У голові Лоуренса все ще був безлад, але одна думка відфільтрувалася до вершини і змусила його майже засміятися вголос: спрацювало. Моя заморожена задниця, це спрацювало.
— Так, — зімпровізував він. — Комітет 50-и дуже, мм..., винахідливий.
— Так, ми це побачили. — Петтерберт повернувся у кріслі і зітхнув. — Звичайно, документи, які вони додали до цього електронного листа, підробка. Наша школа підтримує найвищі стандарти, найвищі. Але після закриття у минулому літньому сезоні ми не можемо дозволити собі жодних свіжих скандалів. Твої батьки викликані, і ти будеш відправлений назад у світ, щоб тонути або плавати самостійно.