Вінні-Пух

Паць нарвав великий-превеликий букет фіалок. Він щохвилини їх нюхав і почував себе невимовне щасливим, швиденько прямуючи туди, де мав звичку пастися Іа.

— Доброго ранку, Іа! — почав Паць трохи нерішуче, бо Іа був чимось зайнятий.

Іа підняв ногу й помахав Пацеві, щоб він ішов геть.

— Завтра,— сказав Іа.— Або післязавтра.

Паць підступив трохи ближче — поглянути в чому справа. На землі перед Іа лежали три палички, на які він уважно дивився. Дві палички з одного краю сходилися кінцями, із другого — розходились, а третя лежала на них поперек. Паць подумав, що то, мабуть, якась Пастка.

— Ой Іа,— знов почав він,— а я...

— Це маленький Пацик? — спитав Іа, не відриваючи очей від своїх паличок.

— Я, Іа, і я...

— Ти знаєш, що це таке?

— Ні,— сказав Паць.

— Це — А.

— О! — сказав Паць.

— Ніяке не О! Це — А! — суворо промовив Іа.— Ти що, недочуваєш? Чи, може, ти вченіший за Крістофера Робіна?

— Так,— сказав Паць.— Тобто, ні,— хутенько виправився він і підступив іще ближче.

— Крістофер Робін сказав, що це — А, отже, воно А є і буде. Принаймні доти, доки на нього хтось не наступить,— додав ще суворіше Іа.

Паць відскочив назад і понюхав свої фіалки.

— А ти знаєш, що означає А, маленький Пацику?

— Ні, Іа, не знаю.

— Воно означає Мудрість, воно означає Освіту, воно означає геть усі науки, про які ні Пух, ні ти не маєте навіть уявлення. Ось що означає А!

— О! — знову сказав Паць.— Тобто я хотів сказати "Он як!" — квапливо виправився він.

— Слухай мене, маленький Пацику. У цьому Лісі товчеться казна-скільки різних та всяких, і всі вони кажуть: "Ну, Іа — це ж тільки Іа, він просто осел, на нього можна не зважати". Вони тут швендяють туди й сюди і кажуть: "Ха-ха-ха!" Але що вони знають про А? Нічого! Для них це просто три палички. Зате для Освічених, завваж це собі, маленький Пацику, для Освічених — я не кажу про Пухів та Паців — це знаменита й могутня буква А. Так, так,— додав він,— це тобі не якась дурниця, що про неї знає кожен у Лісі.

Паць занепокоєно відступив іще далі назад і озирнувся, шукаючи допомоги:

— А ось і Кролик,— сказав він весело.— Привіт, Кролику!

Кролик поважно наблизився до них, мовчки кивнув Пацеві й сказав: "Привіт, Іа",— тоном, який недвозначно свідчив, що не пізніше як за дві хвилини він скаже: "Бувай здоров".

— Іа, в мене до тебе лише одне запитання: що робить Крістофер Робін останніми днями вранці?

— А що я бачу зараз перед собою? — відповів Іа, не підводячи очей.

— Три палички,— не задумуючись, відповів Кролик.

— От бачиш! — сказав Іа Пацеві.

Після цього він обернувся до Кролика:

— Тепер я відповім на твоє запитання,— урочисто промовив він.

— Щиро дякую,— сказав Кролик.