Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
148. (147) Небо й земля нехай хвалять Господа
1 Алилуя. Хваліте Господа з неба, хваліте його на висотах! 2 Хваліте його, всі ангели його, хваліте його, всі воїнства небесні! 3 Хваліте його, ви, сонце й місяцю, хваліте його, всі ясні зорі! 4 Хваліте його, ви, небеса небес, - і води, що над небесами, 5 нехай ім'я Господнє хвалять! Бо він повелів, і створились. 6 Поставив їх на віки вічні і дав закон, який не перейде. 7 Хваліте Господа з землі, кити і всі морські безодні! 8 Вогонь і град, сніг і туман, і буйний вітер, який виконує його слово. 9 Гори й усі пагорби, садовина й усі кедри. 10 Звір дикий і скот усілякий, гад і птах крилатий. 11 Царі землі й усі народи, князі й усі земні судді. 12 Хлопці, а й дівчата, старі разом з юнацтвом. 13 Нехай ім'я Господнє хвалять, - високе бо ім'я його єдине. Велич його понад землю й небо: 14 він підняв ріг народу свого. Хвала усім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький. Алилуя.
149. (148) Тріюмфальний гимн
1 Алилуя. Співайте Господеві нову пісню, а хвалу йому на зборі праведників. 2 Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє, нехай своїм царем сини Сіону веселяться! 3 Хай хвалять його ім'я танком, при бубні й при гарфі хай йому співають. 4 Господь бо благоволить народові своєму оздоблює перемогою покірних. 5 Хай торжествують праведні славі, на своїх ложах хай ликують. 6 Хай хвала Божа буде на устах у них і двосічний меч у руці в них, 7 щоб між народами вчинити від плату між племенами - покарання; 8 щоб їх царів забити у кайдани, а їхніх вельмож - у залізні пута, 9 щоб суд написаний над ними учинити. Це слава всіх його преподобних! Алилуя.
150. (149) Прикінцеве славослов'я
1 Алилуя. Хваліте Господа в його святині. Хваліте його в його могутній тверді. 2 Хваліте його за його подвиги великі. Хваліте його в його величі безмежній. 3 Хваліте його звуком рогу, хваліте його на гарфі й на гуслах. 4 Хваліте його на бубні й танком. Хваліте його на струнах і сопілці, 5 хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах. 6 Хай хвалить Господа все, що живе!
Приповідки
1. Заголовок 1-7; лихе товариство 1-19; заклик мудрости 20-33
1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля, 2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні, 3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | - справедливість, правосуддя та правоту, - 4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність, 5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади, 6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки. 7 Острах Господній - початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують. 8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї, 9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию. 10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся! 11 Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного - без усякої причини, 12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть! 13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю. 14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!” 15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки, 16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити. 17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи. 18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають. 19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має. 20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає, 21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує: 22 “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку? 23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам. 24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати, 25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, - 26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде; 27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток. 28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. 29. За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли, 30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, - 31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми. 32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх. 33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха”.