Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
8. Заклик мудрости 1-11; мудрість сама про себе 12-21; творча мудрість 22-36
1 Хіба мудрість не кличе, | розум не здійма свій голос? 2 На верху горбів при дорозі, | стає вона й на розпуттях. 3 Коло воріт, при вході в місто, | при вході в двері вона голосно гукає: 4 “Це вас я кличу, люди; | до синів людських мій голос. 5 О простодушні, обачности навчайтесь, | і ви, безглузді, ума набирайтесь! 6 Слухайте, бо я про важливе говоритиму, | і з уст моїх вийдуть слова правдиві. 7 Уста мої виповідають правду, | і зло моїм устам огидне. 8 Всі слова уст моїх правдиві, | нема нічого в них нещирого, кривого. 9 Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, | і слушні тому, хто придбав знання. 10 Прийміть мою науку, а не срібло, | і радше знання, ніж золото добірне, 11 бо мудрість ліпша понад перли; | ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. 12 Я мудрість, з обачністю я перебуваю; | я посідаю знання розважливе. 13 Страх Господній то ненависть до зла. | Пиху та гордість, лиху поведінку | й уста нещирі я ненавиджу 14 У мене рада й помисл; | я - розум, у мене сила. 15 Мною царі царюють | і князі встановляють право. 16 Мною старшини правлять, | вельможі судять усю землю. 17 Я люблю тих, які мене люблять; | хто шукає мене пильно, той знаходить. 18 Багатство й слава в мене, | постійні блага й справедливість. 19 Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; | прибуток мій - над срібло добірне. 20 Я ходжу путями правди, | стежками права, 21 щоб дати блага тим, які мене люблять, | щоб наповнились їхні скарбниці. 22 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. 23 Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; 24 коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. 25 Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; 26 тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. 27 Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, 28 як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, 29. як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, - 30 я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, 31 гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. 32 Отож, тепер, діти мої, слухайте мене: | щасливі тії, що дороги мої пильнують! 33 Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею. 34 Щасливий чоловік, що мене слухає, | що день-у-день біля дверей моїх чуває, | біля моїх одвірків стоїть на сторожі! 35 Бо хто мене знаходить, той життя знаходить | й осягає від Господа ласку. 36 Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить; | всі мої ненависники - смерть полюбляють.”
9. Бенкет мудрости 1-6; проти глузливця 7-12; бенкет дурноти 13-18
1 Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього. 2 Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала. 3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті: 4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала: 5 “Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте; 6 киньте безумство - й житимете, | ходіть дорогою розуму.” 7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором - хто докоряє грішникові. 8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, - він тебе полюбить. 9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить. 10 Початок мудрости - острах Господній; | спізнання Всесвятого - розум. 11 Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться. 12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. 13 Дурнота - пустотлива, | недбала, не відає нічого. 14 Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті, 15 щоб кликати перехожих; | що дорогою собі простують. 16 “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, | а безумному вона каже: 17 “Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!” 18 А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу.
10. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
1 Розумний син звеселяє батька; | а син безумний - горе матері своєї. 2 Скарби, неправдою набуті, не дають користи; | справедливість від смерти рятує. 3 Господь не дасть праведникові голодувати; | жадливість злих він геть відкине. 4 Рука ледача робить бідним; | збагачує - рука старанних. 5 Розумний чоловік збирає літом; | син безсоромний спить у жнива. 6 Благословення над головою праведника; | уста безбожних таять насильство. 7 Пам'ять праведника буде благословенна, | ім'я ж безбожника струхлявіє. 8 Мудрий серцем приймає заповіді, | а безумний балакун близький погибелі. 9 Хто чесно ходить, той ходить безпечно; | хто крутить дорогою, той упіймається. 10 Хто мружить очі, завдає прикрости, | хто ж докоряє увічі, той творить мир. 11 Уста праведного - джерело життя, | уста ж безбожного таять насильство. 12 Ненависть сварки роздуває, | а любов гріхи всі покриває. 13 В устах розумного перебуває мудрість, | - києм же по спині недоумка. 14 Мудрі збирають знання, | уста ж дурного - близька погибель. 15 Майно багатого - його фортеця | нещастя бідних - їхні злидні. 16 Праця праведного йде на прожиток, | безбожного заробіток - на погибель. 17 Стежка життя - берегти науку; | хто відкидає картання, - ходить манівцями. 18 Уста правдиві ненависть закривають; | хто розсіває обмову, той дурний. 19 В багатомовності гріха не бракуватиме; | хто стримує язик, той розумний. 20 Язик праведника - добірне срібло, | серце ж безбожних - низької вартости. 21 Уста праведного багатьох годують, | а дурні через брак розуму вмирають. 22 Господнє благословення саме збагачує, | як не збагачує жадна праця. 23 Чинити зло - для безумного неначе забава; | розумній же людині - мудрість. 24 Чого боїться злий те й спадає на нього; | бажання праведних здійсниться. 25 Як буря понесеться, безбожний щезне; | а в праведного довічна основа. 26 Що зубам оцет і очам дим, | те ледачий тим, які його посилають. 27 Господній острах днів додає, | літа ж безбожних скоротяться. 28 Надія праведних - радість, | а сподівання лихих - погубне. 29. Господня путь для праведника кріпость, | погибель тим, хто чинить зло. 30 Повіки праведник не похитнеться, | безбожники ж не насолюватимуть землю. 31 Уста праведника породжують мудрість, | язик розпусний буде відтятий. 32 З уст праведного тече ласка; | з уст грішників - розпуста.