Почни з Чому

Раніше довіра відігравала більшу роль у розвитку компаній і суспільств, аніж самі лише навички. Як батьки можуть залишити свою дитину з надійною людиною і піти увечері в гості,— так і групи людей певної громади можуть поїхати кудись, маючи цілковиту певність у тому, що їхні домівки й родини залишатимуться у безпеці до їхнього повернення. Якби не було довіри, то ніхто не ризикував би. А без ризику не буває дослідження нових земель, випробування чогось нового — і взагалі розвитку суспільства. Це дивовижне поняття: лише коли кожна окрема людина довіряє культурі або підприємству, вона особисто може ризикувати задля того, щоб сприяти подальшому розвитку цієї культури або підприємства. Зрештою, немає жодної іншої причини, з якої це було б добре для їхнього власного здоров’я та життя.

Яким би досвідченим чи висококласним не був повітряний акробат, він не виконуватиме абсолютно новий смертельний трюк без натягнутої — принаймні на перший раз — рятувальної сітки. І залежно від того, чи справді смертельним є цей трюк, він може наполягати, щоб така сітка була завжди, коли він виконує його. Окрім очевидної переваги (якщо повітряний акробат упаде, то на сітку), вона дає ще й психологічну вигоду. Саме лише усвідомлення того, що внизу натягнута сітка, додає акробатові впевненість, і він може спробувати виконати те, що він ніколи не виконував раніше, або повторювати цей трюк знову і знову. Заберіть сітку — і він виконуватиме лише безпечні трюки — ті, у яких він певен. Що більше він довіряє якості сітки, то більше ризикуватиме, щоб краще виконати нову вправу. Довіра, якою керівництво цирку наділяє його, натягуючи сітку, очевидно, поширюється й на інших виконавців. І скоро всі виконавці відчуватимуть упевненість у своїх силах і спробують якісь нові вправи та вдосконалюватимуть свою майстерність. А наслідком того, що акробати будуть упевнені в собі й ризикуватимуть виконувати нові номери, буде покращення рівня вистав усього цирку.