Майдан. (Р)Еволюція духу
- Автор: Мухарский Антон Дмитриевич
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-966-97425-1-3
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Майдан. (Р)Еволюція духу». Краткое содержание книги:
Публічні інтелектуали, громадські діячі, філософи, історики, письменники, художники, герої й очевидці революційних днів української історії в щоденниках, есе й ексклюзивних інтерв’ю розповіли про темний і світлий бік Майдану, версії причин і наслідків, «білих плям» і таємничих збігів у подіях листопада-лютого 2014 року.
Видання розраховане на коло читачів, яким цікава контраверсійна точка зору на українську історію, політику і культуру.
Чи можна застосувати інший підхід? Можливо, але, як на мене, тоді це завдання для теологів. Бо коли починаємо говорити про нього в наукових категоріях, то неминуче наштовхуємось на велику кількість протиріч. Що — поміж цими протиріччями і що може вирішити їх — я не знаю.
Видається, що така неможливість описати Майдан лежить в наявності безмежної кількості Майданів. Як режисер я б описував його через стани людської свідомості. Як психолог — через те саме, але абсолютно інакше, економіст спробував би його осмислити в своїх категоріях, соціолог — у своїх... Філософ, мабуть, ставив би за завдання вирішення онтологічних проблем, наприклад, свідомості. Причому вирішення в різних філософських системах давали б різні відповіді.
Чи народжувалося на Майдані мистецтво? Ні. Це була магія, чи щось на кшталт ритуальних дій — наскельні малюнки і не більше. Людині притаманно робити обереги, ця потреба особливо загострюється в небезпечних ситуаціях. Мистецтво, як на мене, це найбільш надлишкова річ і виникає тоді, коли всі інші потреби задоволені. Коли кажуть, що в первісної людини була потреба в мистецтві — то спекуляції. Була потреба в магічній дії. Так до XVIII століття й ще на його початку ікона не вважалася мистецтвом. Це був продукт ремісницької діяльності, ідеологічний продукт, який, звичайно, можна розглядати в естетичних категоріях. Але наше нинішнє розуміння — проекція нашого типу мислення на минуле. На мій погляд, методологічно неправильно інтерпретувати об’єкти та події під кутом зору сучасного розуміння та досвіду.
Майдан — це символ, ідея, заради яких люди пішли на смерть? Я зараз висловлю контраверсійну думку, та все ж. Мене завжди дивував радянський героїзм у Другій світовій війні. Дійсно, а чому товаріщь Матросов грудью бросілся на амбразуру? Я спробував досліджувати історію подібних вчинків і не знайшов там високої ідеї. Натомість побачив інше: товаріщу/герою був притаманний певний тип акцентуації/психопатії. Такі «типи» в обставинах переломної напруги у життєвому сценарії обирають між жахливим кінцем та безкінечним жахом. Вибір, як правило, випадає на перше. Людина в певних екстремальних умовах починає діяти ірраціонально — і ті, які героїчно загинули на війні, вчинили ірраціонально. Так само героїчна смерть «Небесної сотні» — ірраціональна. Ця смерть, окрім смерті тих, хто рятував поранених, не мала жодного обґрунтування з погляду тактичної чи стратегічної необхідності. Вона стала результатом радше безпорадності командирів. Але... набула епічного виміру.
Майдан — це міф. Нарешті маємо свій український міф часів Незалежності — «Небесна сотня». Можливо, це і було вищою, метафізичною метою сучасної української нації, втіленням Волі через Майдан. Героїчна Смерть надає осмисленості життю нації. Важливо, щоб наше життя не перетворилось на пошук сенсу цієї Смерті.
Чим стане Майдан для України, для світу? У що виллється його колосальна енергія? Не знаю. Для мене Майдан — це чорний ящик. Достеменно не відомо, що в кожний момент часу там є або відбувається. Він — як сенси переходу. Зрозуміло від чого. Не зрозуміло куди. Час, можливо, дасть відповідь.
Я усвідомлюю, що наговорене є радше потоком свідомості та безпосередньою рефлексією, ніж аналітикою. Потрібна часова дистанція. Додаткові факти. Крім того... Майдан не закінчився.
Майдан триває.