Майдан. (Р)Еволюція духу
- Автор: Мухарский Антон Дмитриевич
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-966-97425-1-3
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Майдан. (Р)Еволюція духу». Краткое содержание книги:
Публічні інтелектуали, громадські діячі, філософи, історики, письменники, художники, герої й очевидці революційних днів української історії в щоденниках, есе й ексклюзивних інтерв’ю розповіли про темний і світлий бік Майдану, версії причин і наслідків, «білих плям» і таємничих збігів у подіях листопада-лютого 2014 року.
Видання розраховане на коло читачів, яким цікава контраверсійна точка зору на українську історію, політику і культуру.
2. В кожну квартиру — простий ПК з детектором відбитка пальця та ідентифікацією обличчя. Відпадає необхідність існування економічно неефективних і політично корумпованих державних інститутів: парламенту, ЦВК тощо. Сервер, який обробляє інформацію — під контроль, наприклад, Швейцарській Конфедерації.
3. Уряд має найматися за прозорим тендером. Ефективні менеджери і неважливо: свої вони чи іноземні. Держава має стати сучасною акціонерною корпорацією, де кожний громадянин власник акції з правом і можливістю впливати на політику держави-корпорації.
Глобалізація подекуди привела до ефективних технологій вирішення проблем: міжнародні корпорації успішно діють як субуряди у розвинутих країнах, продукують значну частину ВНП, платять податки і відповідно мають вплив. Наявні світові реалії потрібно імплементувати в життєдіяльність українського суспільства та держави.
Майдан — це Великий Шанс зруйнувати старі державні інститути та створити новітню форму демократії. Якщо ми не реалізуємо потенціали Майдану, ми приречені на наступну поразку в нашому подальшому державотворенні та цивілізаційному поступі. Зміна правил гри відкриє не тільки фізичні можливості реалізації суспільних прагнень, але й дасть економічний поштовх розвитку держави. Майдан — це Великий Шанс стати експериментальним майданчиком створення нового політичного устрою, який, у певному сенсі, може стати світовою перспективою.
Майдан 2013-14 років — це й результат політичної кризи, системної кризи сучасного світоустрою. Ця криза є продовженням економічної кризи 2008 року, яку світове співтовариство не змогло вирішити. Тотальне споживання дійшло до своєї межі. Ріст виробництва стимулювався споживанням, споживання кредитуванням. Спроба вирішити кризу застосуванням механізмів минулого тільки відкладає проблему і запускає рух до нової економічної кризи та загострення існуючої політичної. Відсутність нових концепцій політичного світоустрою не дає мені оптимістичної перспективи.
Мій песимізм також базується ось на чому — після Другої світової війни людство почало рухатися вперед на хвилі поступу економічного, соціального, базою якого була умовна «ялтинська» політична стабільність. Поступ — грубо кажучи, — те, що наш наступний день буде кращим, ніж попередній. До початку ХХІ століття процес йшов, загалом, так. Навіть плем’я тутсі завдяки цьому глобальному поступу стало жити трохи краще. Тепер їм надають гуманітарну допомогу, підтримують, захищають розвиненіші країни. І в Україні люди стали жити краще: і будинки нові будують, і каналізація в нас працює, і в фірмові бутіки й автосалони багато хто заходить і щось купує;).
Та чомусь людство вирішило, що поступ — це процес постійний і незворотній. Але сучасна ситуація демонструє інше. Цілком можливо, що ми входимо в чорну смугу й не буде вже краще, а, навпаки, гірше. Ми стоїмо перед проблемою критичної нестачі ідей вирішення політичних, економічних, екологічних викликів. Загроза катастроф і війни — це вже не ілюзія. Війна вже реальність нашої, ще не всіма усвідомленої, реальності.
За що ж стояв / стоїть / стоятиме Майдан? Саме питання вже виявляє смислову та символічну проблему. Описуючи явище за допомогою слова «стояти» ми заганяємо себе в пасивну позицію, обмежуємо нашу здатність проективно мислити. Ми туди, принаймні я, йшли не стояти а виражати Волю через себе. Мотивація «походу» в кожного — своя, та не йти на Майдан було неможливо. Це було щось ірраціональне, метафізичне. Певна об’єктивація дією суб’єктивного світогляду. У мене це створення собою пікселю в картинці вираження Волі в різних проекціях, в тому числі і медійній.
Вплив спецслужб? Я не прибічник теорії змови, але гадаю, багато спецслужб різних країн у той чи інший спосіб, хто більше, а хто менше впливали і впливають на події. Фактичної інформації в мене обмаль, але вони, впевнений, були і є гравцями. Спецслужби не можуть залишити поза своєю увагою такі масштабні зрушення в центрі Європи. З історії відомо, що немає жодного праворадикального чи ліворадикального руху в світі, який би так чи інакше не був би пов’язаний зі спецслужбами. Свідомо — несвідомо — байдуже. Якою мірою вони впливають на процеси — час покаже.
Ще один цікавий аспект Майдану — чіткої мети там не було й нема. Завжди виникала проміжкова, яка змінювалась наступною. Це зовсім не недолік, навпаки — показник життєздатності, динамізму та гнучкості. Власне, тому неможливо описати його з чисто наукової позиції. Як тільки ми починаємо застосовувати певний аналітичний інструментарій, як Майдан вже змінився, інструмент стає неадекватним.