Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие детективы » Строк минає на світанку
Строк минає на світанку - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Строк минає на світанку

Электронная книга - «Строк минає на світанку». Краткое содержание книги:

Повість американського письменника Вільяма Айріша (нар. 1906 р.) відповідає всім вимогам детективного жанру: є в ній і загадкове вбивство, і підступні злочинці, й небезпечні пригоди героїв, котрим на одну ніч мимоволі довелося стати детективами, й гострі, напружені ситуації. Та є в цьому творі й дещо таке, чим він вигідно різниться від суто «розважальних» детективних історій, — це правдива й співчутлива розповідь про знегоди двох молодих людей з провінції, що приїхали до Нью-Йорка шукати примарного щастя і мало не стали жертвами цього велетенського капіталістичного міста, міста-душогубця, жорстокого й безжального до простої людини, — саме таким постає воно зі сторінок Айрішевої повісті.
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
Перейти на страницу:

— Такі штуки вчиняли хіба що в минулому столітті!

— Саме на такі давні штуки часом і ловляться простаки. Ось послухайте, як воно все було. Її полюбовник колись грав у водевілі, вдавав провінційного мирового суддю. Йому довелося тільки знову зіграти ту свою роль. А хлопчисько повірив, ніби й справді взяв шлюб. Певно, не обійшлося й без доброї чарки.

— І ви хочете сказати, що він не догадувався…

— У листі він пише, що здогадався десь місяців за два. Вони нікому не казали про своє одруження. Хлопець і далі вчився, а вона так само виступала в кабаре.

— Які ж бо ниці люди є на світі!

— Вони бачилися тільки по суботах і неділях. Ця Джоан висотала з нього все, що він мав.

— Ну, і все те, звісно, до часу…

— Авжеж, так воно, зрештою, і сталося. Певна річ, від самого початку всі гроші йшли від Стівена Грейвза. Ну, а далі можете й сама догадатися.

— Так, загалом догадуюся.

— Одного разу хлопець випадково побачив того типа біля її вбиральні, впізнав його і нарешті все зрозумів. Але вони хутенько чкурнули геть.

— Ще б пак!

— Та цього їм видалося замало. Видно, шкода було покинути ласий шматок. І вони вирішили, що можна спробувати ще раз урвати грошенят, перше ніж Роджер напише старшому братові й застереже його. І отут усе й сталося. Роджерів лист випередив їх на кілька годин, і Грейвз був готовий до зустрічі з ними.

— Решту я собі уявляю. Чула, як вони розмовляли між собою. Замість здатися на шантаж, він їх пристрашив. Жінка пішла туди перша, а чоловік лишився на вулиці. Грейвз сказав їй, щоб вона забиралася геть або він викличе поліцію. Вона розгубилася, кинулась до дверей і впустила свого спільника. Той витяг револьвера. Грейвз намагався відібрати його. І наклав життям.

— І я був мало не наклав життям, і ви також.

— Це тоді, коли ви билися там із ним?

— Ні. Перед тим. Коли зустрівся з Гоумзом.

— Як? Що сталося?

— Гоумз!.. Він був, звісно, непричетний, але так злякався через той чек, що коли дізнався про Грейвзову смерть і зрозумів, що звинуватити можуть його, то мало сам не став убивцею.

— Він намагався?..

— Мало сказати «намагався». Він трохи не загнав мене на той світ. Підсипав чогось у мій келих і намірявся кинути мене в річку. Здається, навіть витяг був мене з машини, не пам'ятаю. Я тоді вже наполовину знепритомнів. Мене врятувало ваше ім'я. Я пробелькотав, що ви знаєте про нього і що навіть коли він мене вб'є, це йому не допоможе. Отоді все й змінилося. Ну, він, звісно, перелякався ще дужче. Проте, замість штовхнути мене в річку, з чверть години лив мені на голову холодну воду й примушував ходити навколо машини. Ходити й ходити — щоб розвіяти силу снодійного. Тоді притьмом одвіз до себе додому й узявся відпоювати чорною кавою…

Ну, а потім… Не знаю… Потім ми ніби відчули довіру один до одного. Не питайте мене чому. Певне, стомилися вже від обопільної підозри. Я повірив, що то не він убив Грейвза, а він повірив, що я не мав наміру його шантажувати. Він просто опинився в скруті — не мав грошей і, щоб хоч якось це приховати, дав Грейвзові недійсний чек. Та вчора він уже розжився на гроші й пішов до Грейвза повернути борг. А там виявилося, що цю справу доведеться відкласти, бо Грейвз ніяк не міг знайти чека. Він перевернув усі папери, та так і не знайшов. Мабуть, дуже хвилювався, бо мала надійти ота Брістоль, і він хотів швидше вирядити Гоумза. Адже з ним усе було ясно. А той, звісно, тривожився. Дуже тривожився. Проте він зрозумів, що Грейвз — людина порядна і не стане правити з нього зайвого за той чек, ані звертатися до поліції. Правда, Грейвз повівся з ним досить суворо, але вони не сварились, і Гоумз пішов заспокоєний. Вони домовилися, що Грейвз не буде переслідувати його судом і що він прийде іншим разом, а Грейвз тим часом знайде чек. Грейвз саме чекав на Брістоль, Гоумз був там незадовго перед нею.

Одне слово, я віддав йому чек. А то його неодмінно приплутали б до цієї справи. Ну, а я вже переконався, що він непричетний до вбивства. Він при мені виписав новий чек, позначив його тим самим числом, що й перший, і послав поштою на Грейвзове ім'я.

Квін вийняв щось із кишені й показав Руді. Вона аж зблідла, побачивши стільки грошей. На мить у неї майнула думка…

— Ні, не бійтеся, — мовив Квін. — Тепер це чесні гроші. Мені дав їх Гоумз. Він наполіг, щоб я їх узяв, коли дізнався про нашу історію, вашу й мою. А він відчув таку полегкість, коли видобувся з цієї халепи, що дав мені грошей. Двісті доларів. Сказав, що як я схочу, то зможу повертати йому потроху. В усякому разі для початку тут досить. У нашому містечку двісті доларів — це неабищо. Вистачить хоч би на перший внесок за…

1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)