Кохати або помститися

Ігор сидів та дивився в екран ноутбука. Він тепер радів кожному компромату, немов дитина. Передивляючись відео, він казав сам собі: «Більше компроматів цікавих та різних». Треба сказати, що для цієї своєї ідеї він не тільки використовував Тасю, він залучив самих різних людей — економістів, аудиторів, спеціалістів з фінансів та юристів — все для перемоги. «Я гадаю, що війни майбутнього — це будуть війни компроматів. В кого з'явиться найсильніший та найцікавіший компромат, той буде переможцем», — казав він своєму другу Олександру. «А що ти будеш робити з цим відео, де Тася та той покидьок Палкін?» — запитав його Саня. «А що я маю з ним робити? Хай буде. Поки що, цей Палкін — ніхто та звати його ніяк. Але він десь у команді президента під номером сто з гаком та товаришує з людиною, до якої я так мрію підібратися. Тому можливо воно мені ще стане у пригоді. Можливо колись мені цей Палкін допоможе. А як ні? То відео раптово потрапить до рук журналістів або поліції. Подивимось?» — відповів той.

Розглядаючи всі свої компромати Ігор зробив висновок, що якщо опустити людину на рівень тварини, то з неї обов'язково починає лізти всілякий бруд. «Дивна річ?» — розмірковував він — «Коли людям дається хоч яка, хоч малесенька влада, то людина починає себе вести зовсім по-іншому, принижуючи іншого та отримуючи від цього задоволення й насолоду.» Як там колись казав цар Соломон? «Усе це я бачив і роздумував у серці про кожну справу, яка робиться під сонцем. Весь час людина панує над людиною їй на кривду», — зробив такий висновок чоловік.

Зранку Ігорю зателефонувала Тася. «Ти маєш прийти до мене та подивитися на це.» — сказала вона йому по телефону. «Добре. Як тільки матиму вільну годину.» — відповів він та поклав слухавку. «Хто там ще?» — запитала його дружина, що була поруч. «То Саня», — збрехав Ігор. Коли Ігор зрозумів, що є хвилинка, він пішов до номеру Таїсії. Він навмисно поселив її у одному готелі, щоб можна було легко її контролювати. Коли зайшов, дівчина його запитала: «Ти встановлював в моєму номері камеру, чи ні?». «Навіщо це тобі знати?» — почав відпиратися чоловік. «Навіщо?» — Тася обурилася його словами. «Добре. Тоді скажу відверто. Тимощук був тут вчора ближче до ночі та зґвалтував мене у цьому самому ліжку. Я більше до нього не піду. І я хочу знати, чи зафіксувала це твоя камера? Твоя улюблена манюня!» — вона вже майже кричала на нього. «Тихше — тихше!» — Ігор намагався заспокоїти дівчину. Але Таїсія була вже не в собі. «Я більше до нього не піду!» — повторювала вона. «То це ультиматум?» — суворо запитав чоловік. «Обіцяй мені! Обіцяй, що більше не примусиш мене це робити! Обіцяй, що це останній!» — скрізь сльози прохала Ігоря Таїсія та благаючи дивилася йому у вічі. «Подивимось!» — тихо, але твердо відповів чоловік. Поки вони спілкувалися, у номер хтось постукав. «Хто там?» — голосно запитав Ігор. «Це я — Саня», — відповіли за дверима. «Заходь Саня!» — запросив його чоловік. Той зайшов та дивлячись здивовано на Таїсію, запитав: «Що тут знов трапилось?». «Істерика!» — буденно промовив Ігор. «Саню, а допоможи мені її заспокоїти. Може знов її кудись відвезеш. Чи ти зайнятий?» — попрохав друга Ігор. «Та ні. Я саме йшов до Таєчки запросити її на прогулянку», — відповів Саня. Він допоміг Тасі встати з ліжка та почав вмовляти піти з ним на прогулянку. Тася плакала. Потім припинила та погодилася. «Але не одягай підбори, бо будемо багато ходити», — попередив її Олександр. Вони пішли. А Ігор залишився у номері. Він встав з ліжка та підійшов до меблів, відкрив дверцята та дістав свою маленьку відеокамеру зі словами: «Ти моя манюня! Добре, що ти в мене не одна така!». Поклав у пакет та вийшов з номеру, зачинивши двері.