Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
60. (59) Молитва в гіркій долі 3-7; спогадує про Божі обітниці 8-10; просить допомоги 11-14
1 Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення. 2 Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік. 3 Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги! 4 Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась. 5 Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас. 6 Тим. що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука. 7 Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас. 8 Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину. 9 Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло. 10 Моав - мій умивальний посуд; на Едома сандалом моїм кину, над Філістимлянською землею я возликую.» 11 Хто приведе мене до города твердині? Хто приведе мене аж до Едому? 12 Чи ж не ти, Боже, що відкинув нас, і що не виходиш, Боже, з нашими військами? 13 Пошли нам допомогу на гнобителя, бо марна людська допомога. 14 З Богом учинимо ми подвиг, - він наших гнобителів розтопче.
61. (60) Цар Давид, на вигнанні, молиться 2-5: вислуханий, благає про довголіття 6-9
1 Провідникові хору. На струпах. Давида. 2 Почуй, Боже, моє благання, вислухай молитву мою! 3 З кінців землі взиваю я до тебе, коли умліває моє серце. Ти піднесеш мене на скелю, занадто круту для мене, 4 бо ти - моє прибіжище, і міцна вежа проти ворога. 5 Якби то я міг жити вічно в твоїм наметі, під крил твоїх покровом знайти захист! 6 Бо ти, о Боже, вислухав мої обіти; дав мені спадщину тих, що шанують твоє ім'я. 7 Додай днів до днів цареві, літа його - неначе віки вічні. 8 Хай сидить вічно перед Богом, ласку пошли йому й правду, щоб його зберігали. 9 Тоді співатиму ім'я твоє повіки, виконуватиму день-у-день мої обіти.
62. (61) Тільки у Бозі спасіння 2-9; він бо - сильний та справедливий 10-12
1 Провідникові хору. Для Ідутуна. Псалом. Давида. 2 Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння. 3 Тільки він моє спасіння й моя скеля, мій захист: не захитаюсь ані трохи. 4 Доки ви будете на чоловіка нападати усі вкупі його валити, неначе мур похилений, неначе огорожу, що валиться? 5 Вони тільки й гадають, як би мене з висоти зіпхнути; вони люблять брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. 6 Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія. 7 Лиш він моя скеля й моє спасіння, мій захист, - я не захитаюсь. 8 У Бозі моє спасіння й моя слава, міцна моя скеля; прибіжище моє у Бозі. 9 Звіряйтеся на нього повсякчас, народи, виливайте перед ним серця ваші! Бог - нам пристановище. 10 Лиш подув - людські діти, брехня - сини вельможних; вони на вазі йдуть угору, легші від пари усі разом. 11 Не надійтеся на здирство, і грабунком марно не вихваляйтесь; коли зростає багатство, не прив'язуйтесь до нього серцем. 12 Одне сказав Бог, оці дві речі чув я: що сила Богові належить 13 і що у тебе, Господи, милість; бо ти воздаєш кожному згідно з його ділами.
63. (62) Туга за святинею та Богом
1 Псалом, Давида, коли він перебував у пустині Юдейській. 2 Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній. 3 Отак і я у святині тебе виглядаю, -побачити силу твою й твою славу. 4 Твоя бо милість ліпша від життя, уста мої славитимуть тебе. 5 Отак буду тебе хвалити поки життя мого, у твоїм імені здійматиму мої руки. 6 Душа моя насититься, немов туком та оливою уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе. 7 Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе. 8. Бо ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил твоїх я ликуватішу. 9 Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця. 10 Ті ж, які чигають на мою душу, зійдуть у безодні підземні. 11 Їх віддадуть мечеві на поталу, вони шакалів здобиччю стануть. 12 А цар возвеселиться у Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться, уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
64. (63) Зухвалі вороги лютують 2-7; вони загинуть 8-11
1 Провідникові хору. Псалом. Давида. 2 Боже, почуй мій голос, коли я скаржусь; від страху перед ворогом бережи моє життя. 3 Сховай мене від змови лиходіїв, від невгамованої юрби злочинців, 4 що гострять, немов меч, язик свій, немов стрілу, пускають гірке слово, 5 щоб у безвинного із закутка стріляти. Стріляють несподівано на нього й не бояться. 6 Цупко тримаються своїх злих намірів, радяться, як би таємно розставити тенета; кажуть: «Хто нас побачить?» 7 Вигадують лихе, продумані замисли приховують, а нутро кожного й серце бездонне. 8 Та Бог стрілу на них пускає, і вони притьмом ранами вкриті, 9 і власний їхній язик їм готує погибель; хто на них тільки погляне, - похитує головою. 10 І всі бачать те й звістують діла Божі, і над його вчинками розважають. 11 Радіє праведний у Господі, до нього прибігає; всі праві серцем веселяться.