Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
46. (45) Бог з нами - чого нам лякатись? 2-4; він - наша сила та прибіжище 5-12
1 Провідникові хору. Синів Кораха. На мелодію «Дівиці». Пісня. 2 Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з'явився з дужою допомогою. 3 Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась і гори захиталися серед моря. 4 Нехай ревуть, бушують його води, хай дрижать гори від його обурення. (Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.) 5 Ріка, - її відноги звеселяють місто Боже, святі Всевишнього чертоги. 6 Бог серед нього, воно не похитнеться; Бог йому допоможе перед світанком. 7 Захвилювалися народи, царства захитались; Господь загримів громом, земля задрижала. 8 Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня. 9 Ходіте, гляньте на діла Господні, які страхітливі речі він учинив на землі. 10 Він, що припиняє війни по край землі, що ломить лука й торощить списи, і щити вогнем палить. 11 Вгамуйтесь і пізнайте, що я - Бог, що я вознісся на землі між народами. 12 Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.
47. (46) Господь - цар Ізраїля 1-7; і цар усесвіту 8-10
1 Провідникові хору. Сипів Кораха.Псалом. 2 Усі народи, заплещіте в долоні; радісним голосом ликуйте для Господа! 3 Бо Господь - Всевишній, страшний, великий цар він на всю землю. 4 Він підбиває людей нам, і народи нам під ноги. 5 Він вибирає нам спадщину нашу, славу Якова, улюбленого свого. 6 Вознісся Бог під оклики веселі, Господь - під голос сурми. 7 Співайте Господеві псалми, співайте; співайте нашому цареві, співайте! 8 Бо цар усієї землі - Бог, співайте якнайкраще. 9 Бог над народами царює, Бог сидить на своїм святім престолі. 10 Зібралися князі народів з народом Бога Авраама, бо Богові належать земні захисники. Він вознісся велично.
48. (47) Бог прославився, визволяючи Єрусалим, 2-8; за те побожні у храмі Бога прославляють 9-15
1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. 2 Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога. 3 Його свята гора, горб прекрасний - землі усієї радість. Гора Сіон, крайня північ, великого царя місто; 4 Бог у його палатах явив себе твердинею. 5 Ось бо царі зібрались, насунули всі разом. 6 Ледве побачили, то й поторопіли, - збентежились, розбіглись. 7 Страх їх обняв там, немов біль породіллі 8 або східній вітер, який ти посилаєш, щоб торощив кораблі таршішські. 9 Так, як ми чули, так і побачили у місті Господа сил, у місті нашого Бога: Бог укріплює його повіки. 10 Роздумуєм, о Боже, про твоє милосердя посеред храму твого. 11 Твоя хвала, як твоє ім'я, о Боже, -аж по край землі. Справедливости повна твоя десниця. 12 Хай веселиться Сіон-гора, хай радуються міста Юди через суди твої. 13 Обійдіть Сіон навколо й оточіть його, полічіть його башти. 14 Огляньте добре його передмур'я, оббіжіть його палаци, щоб розповісти прийдешньому поколінню, 15 що то Господь - наш Бог по віки вічні. Він нас вестиме.
49. (48) Заклик 2-5; всі повмирають 6-13; однак, по смерті доля грішників сумна, побожні ж з Богом житимуть 14-21
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом. 2 Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу: 3 і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні. 4 Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі. 5 Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла. 6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають, 7 вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим? 8 Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе. 9 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може 10 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи. 11 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають. 12 Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами. 13 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине. 14 Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя. 15 Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде. 16 Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе. 17 Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому. 18 Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде. 19 Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,- 20 та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи. 21 Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.