Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
50. (49) Вступ 1-6: прослава та подяка Богові 7-15: зберігати закон треба ділами, а не словами 16-23
1 Псалом. Асафа. Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу. 2 З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві; 3 прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря. 4 Він кличе згори небо й землю на суд народу свого: 5 «Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.» 6 І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя. 7 «Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог. 8 Я не за жертви твої буду тобі докоряти. бо всепалення твої передо мною завжди. 9 Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари, 10 моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах. 11 Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме. 12 Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює. 13 Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити? 14 Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти. 15 І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!» 16 До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, - 17 ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе? 18 Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився. 19 Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ. 20 Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу. 21 Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі. 22 Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати. 23 Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже.»
51. (50) Покаянна молитва 3-4; визнання гріхів 5-8; різні прохання: про благодать 9-11; про витривалість 12-19; за Єрусалим 20-21
1 Провідникові хору. Псалом. Давида, 2 коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією. 3 Помилуй м'я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини. 4 Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого. 5 Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною. 6 Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити. 7 Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати. 8 Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш. 9 Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший. 10 Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив. 11 Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини. 12 Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм. 13 Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене. 14 Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним, 15 щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе. 16 Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям. 17 Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою. 18 Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш. 19 Жертви Богові - дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш. 20 Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй єрусалимські мури. 21 Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.
52. (51) Злісний витязь 3-7; праведні радітимуть 8-11
1 Провідникові хору. Маскіл. Давида, 2 як прийшов був едомій Доег і звістив Саулові, кажучи до нього: «Давид прийшов у дім Авімелеха.» 3 Чого ти злобою хвалишся, о витязю безславний? 4 Ввесь час ти мислиш про погибель; язик твій - немов гостра бритва, майстер облуди. 5 Ти любиш зло більш, ніж добро, брехню більше, ніж правду. 6 Погибельні лише любиш речі, язику лукавий. 7 Тому і Бог знищить тебе, знівечить тебе навіки; вирве тебе з намету і викорінить тебе з землі живих. 8 Побачать праведники й настрашаться і будуть сміятись із нього: 9 «Ось чоловік, що не мав Бога за свою твердиню, що покладався на своє багатство превелике, своїми лиходійствами був сильний.» 10 Я ж - мов те буйне дерево оливне в домі Божім; надіюсь на ласку Божу повік-віки, 11 Я прославлятиму тебе повіки, за те, що вчинив єси, і возвіщатиму ім'я твоє, - воно бо добре, - перед вірними твоїми.