Гаррі Поттер і таємна кімната
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-34-2
- Переводчик: Морозов Віктор
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і таємна кімната». Краткое содержание книги:
Гаррі щось буркнув і побіг наздоганяти Рона з Герміоною.
— Неймовірно! — здивувався він, розглядаючи з друзями підпис на дозволі. — Він навіть не подивився, що то за книжка.
— Бо він заплішений дурень! — скривився Рон. — Але це нам на руку — маємо те, що треба.
— Ніякий він не дурень! — обурено пискнула Герміона, коли вони вже бігли до бібліотеки.
— Це тому, що назвав тебе найкращою ученицею року?..
Увійшовши до бібліотеки, де панувала приглушена тиша, вони замовкли. Бібліотекарка мадам Пінс була високою, дратівливою жінкою, що скидалася на голодну гієну.
— "Найпотужніші настійки?" — підозріло перепитала вона, намагаючись забрати в Герміони аркуш із дозволом, проте дівчина не випускала його з рук.
— Чи не могла б я лишити його собі? — ледь чутно запитала вона.
— Ой, перестань! — скривився Рон, вихопив у неї дозвіл і простягнув його мадам Пінс. — Ми дістанемо тобі ще один автограф. Локарт підпише будь-який папірець, який покладеш перед ним.
Мадам Пінс піднесла аркуш до світла, немовби намірившись викрити фальшивку, але все було правильно. Вона зникла десь між високих стелажів і за кілька хвилин повернулася з великою й мовби запліснявілою книжкою. Герміона обережно поклала її в торбинку, і вони пішли геть. Старалися не бігти і не видаватися надто винними.
Через п'ять хвилин вони знову сховалися у занедбаному туалеті Плаксивої Мірти. Герміона не зважала на Ронові заперечення, пояснивши, що сюди не зайде жодна нормальна людина, тож їм майже ніхто не заважатиме.
Плаксива Мірта голосно рюмсала у своїй кабінці, але вони не звертали уваги на неї, а вона на них.
Герміона обережно розгорнула "Найпотужніші настійки", й вони схилилися над покритими де-не-де цвіллю сторінками. З першого погляду стало зрозуміло, чому ця книжка зберігається у відділі службової літератури. Деяке зілля призводило до таких жахливих наслідків, що про них і думати не хотілося, а до того ж там були гидезні ілюстрації, скажімо, чоловік, вивернутий навиворіт, або відьма, з чиєї голови росло багато рук.
— Ось вона, — схвильовано мовила Герміона, знайшовши сторінку під назвою "Багатозільна на-стійка". Сторінка була прикрашена малюнками людей, які вже наполовину перетворилися на інших осіб. Гаррі щиро сподівався, що той лютий біль, який викривив їм обличчя, був тільки витвором уяви художника.
— Це найскладніша настійка, про яку я коли-небудь читала, — сказала Герміона, переглядаючи рецепт. — Мереживокрилі мушки, п'явки, м'ята і спориш, — бурмотіла вона, перебігаючи пальцем список компонентів. — Ну, це досить легко, усе це є в шкільній коморі, ми дамо собі раду. О… нічого собі! — молотий ріг дворога, — не знаю, де нам його й дістати? Покришена шкіра африканського змія бумсленґа, — і це буде непросто, — а ще, звичайно, частинка тієї людини, якою треба стати.
— Перепрошую! — гостро озвався Рон. — Що ти маєш на увазі? Я не питиму настою Кребових нігтів!
Герміона ніби його й не чула:
— Цим зараз не треба перейматися, ті частинки додають аж наприкінці.
Ронові мов заціпило й він обернувся до Гаррі, але того тривожило інше.
— Герміоно, ти хоч уявляєш, скільки нам усього треба вкрасти? У шкільній коморі точно немає покришеної шкіри бумсленґа. І що тоді — ламати Снейпів приватний сейф? Не знаю, чи це добра ідея.
Герміона з ляскотом закрила книжку.
— Ну, якщо ви боїтеся, то нехай! — розсердилася вона. Її обличчя розпашілося, а очі блищали яскравіше, ніж завжди. — Ви знаєте, що я не люблю порушувати правил. Але, як на мене, погрози всім, хто маґлівського роду, — то набагато гірше порушення, ніж виготовлення складної настійки. Але якщо вам байдуже — причетний до цього Мелфой чи ні, я одразу ж піду до мадам Пінс і віддам книжку!
— Ніколи не думав, що дочекаюся дня, коли ти будеш переконувати нас порушити правила! — здивувався Рон. — Гаразд, ми це зробимо. Тільки без нігтів, о'кей?
— А як довго треба готувати настійну? — поцінавився Гаррі, коли повеселіла Герміона знову розгорнула книгу.
— Ну, якщо м'яту треба збирати при повному місяці, а мереживні крильця настоювати три тижні, то, гадаю, вона буде готова десь за місяць. Треба тільки дістати всі компоненти.
— Місяць? — засмутився Рон. — Та за цей час Мелфой переб'є половину учнів маґлівського роду! — Але Герміонині очі знову небезпечно звузилися, тож він швиденько додав: — Але це найкращий план, який ми маємо. Отож — повний вперед!
Проте, поки Герміона виглядала, чи їм безпечно вийти з туалету, Рон прошепотів до Гаррі:
— Було б значно менше мороки, якби ти завтра просто збив Мелфоя з мітли.
Гаррі прокинувся в суботу ще вдосвіта і якийсь час лежав, думаючи про сьогоднішний матч із квідичу. Він хвилювався, уявляючи, що скаже Вуд, коли Ґрифіндор програє, і переживав, що буде, коли перед ними з'явиться команда на найшвидших у світі спортивних мітлах. Він ще ніколи так сильно не бажав перемоги над Слизерином. Пролежавши так з півгодини й відчуваючи, як тривожно стискається його серце, він піднявся, одягнувся й пішов снідати доволі рано. За довгим порожнім столом він побачив решту гравців ґрифін-дорської команди, які з напруженим виглядом збилися докупи.
Наближалася одинадцята, і вся школа рушила на стадіон для квідичу. Був досить паркий день, який обіцяв грозу. Рон з Герміоною підбігли, щоб
побажати Гаррі удачі, перше ніж він зайде до роздягальні. Гравці одягли яскраво-червону ґрифін-дорську форму, а тоді посідали, щоб вислухати традиційні передматчеві настанови Вуда.