Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
(До хлопчиків).
Гайда, хлопці, гайда, хлопці, поскидайте
сорочки
І біжіте, і гукайте, і Клеона сповістіть,
410 І сюди його покличте
Проти зрадника, що вартий
Смерті злої, проти того,
Хто зухвало повстає
На суди і суддів.
Бделіклеон
Спершу вислухайте діло, угамуйтесь, не кричіть!
Корифей
До небес підіймем голос!
Бделіклеон
Я старого не пущу!
Корифей
Ну, хіба це не жахливо? Чи ж не тиранія це?
О державо! Феоре-безбожнику й ви,
Брехуни, лестуни, що при владі у нас! [184]
Ксантій
420 О Геракле, й жала мають! Бачиш, мій
господарю?
Бделіклеон
Ними й згублено Філіппа, учня Горгія, в суді.
Корифей
І тобі те саме буде! Оберніться всі сюди,
Вистромляйте мстиві жала, нападайте, тніть, коліть,
Станьте в ряд, сповніться гнівом,
розбудіте в серці лють!
Хай довіку пам'ятає, чий він вулик дратував.
Ксантій
Зевсом свідчуся, як дійде до побою, лихо нам!
Я й поглянути боюся на ті жала-гостряки.
Перша половина хору
Кинь його, відійди, бо позаздриш, клянусь,
Тій черепасі, що в твердому панцирі.
Філоклеон
430 Нуте, судді, люті оси, дорогі товариші!
Нападайте ж бо! Ви спритно постромляйтесь
їм у зад,
Ви ж їх жальте прямо в очі, тніть
у пальці ворогів!
Бделіклеон
(хапаючи старого)
Хай біжать сюди Масінтій, Фріг, Мідас!
Мерщій, мерщій!
Заберіть його й дивіться, щоб ніхто
не відібрав,
Як не хочете сидіти у кайданах без їди!
Чув я часто й добре знаю, як тріщить
горющий лист.
Корифей
(до Бдвліклеона)
Гей, пусти його, бо наскрізь протнемо тебе жалом! [185]
Філоклеон
(захищаючись від рабів)
О Кекропе, наш герою, Драконтіде, змію злий!
Не віддай мене, благаю, на поталу варварам,
440 Що, бувало, їх годую стусанами досхочу!
Корифей
Скільки лиха, скільки горя нам несе похилий вік!
Ось господаря старого живосилом двоє слуг
Відтягають, про минуле спогадати не хотять,
Про кожухи й безрукавки, що, було, купує їм,
Про шапки, про те, що взимку їх від холоду
хистив,
Щоб не мерзли в ноги, в пальці! Та не видно
їм в очах
Ані сорому, ні згадки про взуття оте старе.
Філоклеон
(до Ксантія, який тримає його)
Не пускаєш, зла тварюко? Десь забувся, як тебе
В винограднику попав я на злодійстві, приволік
450 До оливи та гарненько, дуже добре відчухрав, -
Всім на заздрощі? Як бачу, в тебе вдячності нема!
(До обох рабів).
Ну, пустіть мене обидва, поки син мій не надбіг!
Корифей
Постривайте, незабаром нам за все заплатите,
Щоб повік ви пам'ятали, що за норов у людей
Запальних і справедливих, з лютим поглядом очей!
Починається бійка.
Бделіклеон
(прибігаючи на допомогу)
Бий їх, Ксантію, лупи їх, відганяй від дому ос!
Ксантій
Я й жену!
Бделіклеон
(до Сосія)
А ти їм диму, більше диму
підпускай! [186]
Геть! До лиха! Неохота? Ні? То бий же їх
дрючком!
Обкури-но їх Есхіном, сином Селла, обкури!
Ксантій
460 Ну, нарешті пощастило вас погнати звідсіля!
АНТИСТРОФА IV
Бделіклеон
Зевсом свідчуся, так легко не скараскався б
ти їх,
Якби всі вони наїлись тих філоклових пісень!
Хор змушений відступити.
Друга половина хору
Ну, хіба не видно бідним,
Що прокралась непомітно
В наше місто тиранія,
Коли ти - новий Аміній, ти - гультяй і пелехань,
Без ніякої підстави, без улесливих промов,
Самовладно і свавільно
Відірвав нас від законів,
470 Що народ постановив!
Бделіклеон
Чи не можна нам без бійки
Та без криків голосних
Розпочать переговори, згоди доброї дійти?
Корифей
Нам ладнати? З самовладцем,
Що ненавидить народ?
Хто твій друг? Не Брасід? Зраднику!
Носиш ти
Вовняні сорочки, бороди не стрижеш!
Бделіклеон
Зевсом свідчусь, я волів би зовсім батька
відкректись,
Ніж із напастю такою воювати день у день.
Корифей
Де та напасть? Ще до рути та селери
не дійшло, - [187]
Як говорить тригрошева приповіданка. Тепер
Ти не маєш чим журитись! От нехай обвинувач
Згодом візьметься до тебе, знайде
спільників твоїх!
Бделіклеон
Бога ради, чи сьогодні ви облишите мене,
А чи будем до смеркання з вами скубтися отут?
Друга половина хору