Добридень, сусіде! Сміховинки
- Автор:
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Карпати
- Жанр: Анекдоты
Электронная книга - «Добридень, сусіде! Сміховинки». Краткое содержание книги:
НЕ РОЗГУБИВСЯ
756. На уроці географії вчитель розповідає про кліматичні умови Англії і пояснює, що в Лондоні часто бувають густі тумани. Наступного уроку викликає до карти учня і каже, щоб той показав на карті Лондон.
Учень довгенько розглядає карту, але не знає, де Лондон.
Учитель: — Ну, й довго ще будеш шукати?
Учень: — Лондон саме в тумані, тому й не бачу його.
НІЖНА ДУША
757. Іде скляр вулицею села і всіх дітей ласкаво гладить по голівці.
— Ви, мабуть, згадуєте про своїх дітей, яких залишили вдома? — питає його хтось.
— Ні, ні, що ви?!
— То чому ж ви їх гладите.
— Я дуже люблю дітей, бо вони вибивають найбільше шибок.
ТИМ КРАЩЕ
758. Хлопчик спиняє машину:
— Дядьку, підвезіть до школи!
— Я їду в інший бік,— каже водій.
— Тим краще, я не вивчив сьогодні уроків.
ТАК СОБІ
759. Хлопчика-першокласника запитують:
— Як тобі подобається вчитись?
— Нічого, так собі, тільки погано, що людина до обіду зайнята.
ПЕРЕДБАЧЛИВІСТЬ
760. Батько б'є сина-п'ятикласника:
— Ось тобі... Це за те, що через десять років не схочеш піти лікарем на село.
НАЇВНИЙ БАТЬКО
761. Батько лає сина:
— Негіднику! Шибенику! Вчителька повідомила, що мусила тебе пересадити на останню лаву.
— Ну й що тут страшного, батьку? — каже з подивом син.— Адже на всіх партах усі учні вчать те саме.
ОДВЕРТО
762. На іменини Петера прийшло багато однокласників і кілька родичів. Як і подобає, кожний з гостей намагався похвалити чимось Петера:
— Очі матері,— каже один.
— А ніс покійного діда,— додає другий.
— Підборіддя рідної тітки,— каже третій.
— А штани батька! — обізвався іменинник.
ОБДУРИЛИ
763. Мати по-науковому, зі знанням педагогіки і виховання, пояснила восьмирічному синові, як народжуються діти.
Через тиждень приходить хлопчик зі школи і з образою звертається до матері:
— Ти ж мене обдурила, коли казала, що маленьких дітей виношують під серцем. Я знаю точно, що дітей приносять лелеки.
ВИПРАВДАВ
764. На урок географії в п'ятому класі прийшов інспектор і питає учня:
— Чому зігнута вісь у глобуса.
Учень зніяковів і зам'явся. Тоді вчитель вирішив виручити його й каже:
— Знаєте, пане інспектор, ми цей глобус везли з міста на возі, а шлях поганий, то, певно, десь зігнули.
«М»
765. Вчитель на уроці фізики розповідав про магніт. В кінці уроку спитав:
— Ну, як називається те, що починається на «м» і піднімає тягар?
Учні хором відповіли:
— Мама.
НЕ ВДАСТЬСЯ!
766. Чотирирічний Лаціко пустує. Мати пригрозила, що виміняє його на слухняного хлопчика.
— Це тобі не вдасться!
— Чому?
— Хто ж тобі віддасть хорошого за поганого?
ДЕ ПРАВДА?
767. В поїзді хлопчик каже батькові:
— Якщо чоловік, що палить, увійде в купе для некурящих, він не має права палити. А якщо чоловік, що не палить, увійде в купе для курців, має право не палити. Де ж правда?
СЛУХНЯНІСТЬ
768. — Пішті, побіжи назад у їдальню і подивись, чи не залишив я там на стільці свій портфель,— звернувся батько до сина.
Пішті побіг стрімголов, повернувся захеканий і каже:
— Так. Портфель ще й досі лежить на стільці.
БАТЬКІВ СИН
769. — Що ж, Яноше, ти не вивчив уроку. Двійка! Сідай! Що тобі скаже батько?
— Нічого,— знизав плечима Янош.— Я дивився його табелі, в нього теж були самі двійки.
АВАНСОМ
770. — Чого плачеш?
— Одержав двійку...
— Не плач, згодом виправиш.
— Але, якщо не плакатиму, ти мене поб'єш.
КОМУ ЯК
771. Вчителька роздала п'ятикласникам табелі другої чверті. Після канікул вони писали письмову роботу на тему «Хвилюючі хвилини». Янош, який погано вчився, написав: «Кому як, а мені це були жахливі хвилини».
ЗАЙМАЮТЬ МІСЦЕ
772. Із письмового твору шестикласника: «В дині корисний тільки сам плід. А коріння, листовиння, павутиння, цвіт, що займають багато місця, треба знищувати».