Добридень, сусіде! Сміховинки
- Автор:
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Карпати
- Жанр: Анекдоты
Электронная книга - «Добридень, сусіде! Сміховинки». Краткое содержание книги:
Учень: — Бо це той самий собака.
ВЧЕНИЙ
678. — Ти, Петре, сам горіхи з'їв? А чом не поділився з сестричкою.
Петро відповідає по-вченому:
— Три, не ділиться на два.
ЗООЛОГІЯ
679. Вчитель: — Скільки живе заєць?
Учень: — Поки його не застрелять.
ЩАСТЯ
680. Школяр каже батькові:
— Татусю, ти маєш щастя.
— Тобто як?
— Тобі не доведеться купувати мені нових книжок. Я залишився на другий рік.
ЗДОГАД
681. Хлопчик закидає дівчинці:
— Чого задираєш носа, Анічко? Татка в тебе нема...
— Здається мені,— каже дівчатко,— що твій татко буде моїм.
— Як? Чому?
— Тому що тільки й сидить біля моєї мами.
СИНОК
682. — Як вам подобається наш синок? — питає господиня гостя.
— О, то чудове дитя. Але чомусь він думає, що я лікар: відколи я зайшов до вас, весь час показує мені язика.
ПЕРШОКЛАСНИК
683. Питає батько першокласника Василька:
— Завдання вже виконав?
— Еге, вивчив усю азбуку. — А яка буква після «А»?
— Всі інші.
А БЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ?
684. — Тату, дай мені три крони, бо треба купити зошити до школи!
— З великим задоволенням,— відповідає батько і дає синові три крони.
— А без задоволення ти не міг би дати мені ще п'ять крон?
ВІДДАНИЙ СИН
685. Хлопець прибіг до поліцая й просить:
— Ходіть швидше! Якийсь чоловік більше години з нашим няньком на землі б'ються!
— Чому ж ти не прийшов сказати скоріше?
— Бо дотепер нянько були зверху!
ОТІ ДІТИ!
686. Учителька розповіла дітям про корову і питає їх:
— Для чого корові хвіст?
Тиша. Аж ось зголосилася мала Катушка:
— Для того, щоб люди не знали всього про неї.
ФІЗИКА
687. На уроці фізики вчитель каже учням:
— Завдяки закону земного тяжіння ми можемо ходити по землі.
На це Яро Сливка несподівано для всіх випалив:
— А як то воно було, товаришу вчитель, доки не мали цього закону?
ЗДОРОВ'Я
688. — Так що, Мартіне, мамка вже здорова?
— Так, трохи...
— Як це трохи?
— Ну так... Мене вже відлупцювала, а тата ще не наважується.
ХИТРУН
689. Учитель: — Ти й цього разу спізнився на півгодини.
Мішо: — То нічого, пане вчителю, мама каже, аби я не спішив, бо переді мною ще все життя.
МАЛИЙ ГУРМАН
690. — Душане, не обпирайся ліктями на стіл! Не пхай пальці до рота! Закрий ту пащеку! Що так дико регочеш?! Хіба так тримають ложку в руці?! Я збожеволію, поки той пацан наїсться.
— Мамоцко, плавда, сцо ти не плодаси мене нізасцо в світі?
СКАРГА
691. Йожко поводився нечемно. Як батько вліпив йому по штанях, то він заверещав:
— Спочатку хочуть дитину, а після, коли вже знайдеться а них дитинча, тільки періщать його.
НІЧИЯ
692. Учителька пояснює дітям ділення. На дошці написала «2 : 2» і питає:
— Хто знає, діточки, що це означає?
У Іванка, що сидить на першій парті, засяяли оченята:
— Нічия!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
693. — Кандрачику, твоє домашнє завдання серед усіх найгірше. Повідомлю про це твого батька.
— Так йому й треба, може, хоч після того уважніше буде ставитися до моїх завдань.
ДІТИ МУДРУЮТЬ
694. — Віриш чи ні, але мене справді бузько приніс.
— Можливо, але це не в усіх так. Мені, наприклад, казала мама, що я викапаний тато.
СПОКОЮ!
695. — Тату! — турбує наймолодший син батька, що читає газету. — У Мілана двадцять вісім зубів, а в мене лише двадцять п'ять.
— Дайте мені, нарешті, спокій! Поділіться ними!
ВЕЛИКА РАДІСТЬ
696. Малий Йожко разом зі своїми сестричками на канікулах гостював у дядька.
— Ну що, яку радість ви зробили дядькові? — спитав Йожка тато після повернення.
— Величезну! — захоплено відповів Йожко.— Уяви собі, татусю, дядько навіть запитав мене, чому ми не забрали з собою ще й тебе, мамку, бабку, нашу кицю та канарика.
ТЕЖ ПРАВДА
697. Учитель: — Що станеться з водою, якщо вона перетвориться на лід?