100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки
- Автор: Матиос Мария Васильевна, Карпа Ирена Игоревна
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-4213-2
- Жанр: Короткие романтические романы
Электронная книга - «100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки». Краткое содержание книги:
Одна з останніх дій: купив у кіоску на Пушкінській єдиний більш-менш розумний чоловічий журнал.
Ольга Василівна, фарбована білявка, 48 років, у «молодіжних» джинсах зі стразами, в рожевій вітрівці, з великою попою й дивовижно тонкою талією, мрійлива й начитана російськими детективами, остання робота — продавець кіоску «Союз Друк».
Отримує 25 років, бо саме стільки була закохана у свого чоловіка, що був колись у неї першим, відтак пив, бив, крав із дому гроші, йшов із дому, але завжди повертався, бо вона прощала його. І не тому, що боялася не знайти іншого, не тому, що їй було його шкода, а через його щоку під лівим оком. Коли він просив пробачення чи казав, що любить її, не дивлячись ні на що, щока смикалася в нервовому тику. І Ольга згадувала слова покійної бабці: «Ось вона, твоя доля. Твоя дьоргана любов». Двох своїх дітей, хлопчика і дівчинку, чи то пак, юнака і дівчину, двадцяти двох і вісімнадцяти років, вона не любила ніколи. І тільки й чекала на те, що вони вже нарешті поодружуються, поїдуть до Москви на заробітки чи проваляться крізь землю — байдуже. Вона хотіла бути з ним, зі своїм чоловіком, і з його дьорганою щокою. За це їй і дістанеться цей термін.
Одна з останніх дій: телефонувала подружці Жанні уточнити рецепт випікання яблучного штруделя, відтак обидві дійшли висновку, що празький торт — він і простіший; і поживніший.
Марта — 24 роки, висока білявка, у вузьких джинсах і нових чоботах на підборах, ресторанна розводилка-початківець, з татуюванням-метеликом на куприку (кагда цвєтноє — ета сексі), з уперше в житті закачаним силіконом (ха-ха! Тепер вона вже не одна з полку жопастих і безцицькових тьолок!), плаче від пісень Енріке Іглесіаса і не дуже любить заходити в гості до старенької мами на восьмий поверх дев’ятиповерхівки в районі Софіївської Борщагівки, кінчає тільки від сексу з жінками, мріє стати популярною співачкою чи дружиною дипломата.
Отримає 2 роки. Бо саме стільки вона була закохана у свою партнерку (конкурентку?) чорняву Аліну, в комплекті з котрою їх називали просто Марталіна, в комплекті з котрою вони й розводили тих нещасних, багатих, опецькуватих мужиків. Познайомилися ще на останньому курсі інституту культури. Аліна вчилася на телеведучу, Марта — на менеджера шоу-бізнесу. Обидві опинилися не на ТБ, а в саунах, зате ж із кредо «не дай задешево». Ресторанна розводка — це так, початок, аби перебитися. Потім буде далі. Так любили мріяти Марта з Аліною, лежачи по чужих джакузі, п’ючи шаровий Moёt й висмоктуючи устриць. І одна одну. Таке ставалося, але ставалося й інше. Наприклад, коли вони напивали й наїдали купу всього в якому-небудь Латіно-клабі, відтак бізюки казали їм: «Ну што, паєхалі, малишкі?» А малишкі: «Нє, ми нікуда нє єдєм, мальчікі, нє сєводня!» Ну раз не сєводня, башляйте за себе самі. «Мальчікі» встають і йдуть. Над головою Марталіни нависли грозовими хмарами офіціанти: «Не їбе, хто замовляв, платіть давайте, дєвушкі». У Марталіни паніка й гарячка: ми щось придумаємо, щось придумаємо… Ручки трусяться, мобілочка не ловить, мені Сhivas! — добродушному бармену. Добродушний бармен впевненою рукою наливає їй Red Label.
Одна з останніх дій: прийшовши до нового закритого ресторану зі страшенно наївним водооким німецьким ковбасником, відкрила інкрустоване сріблом меню і томно махнула віями в бік офіціанта: «Што у вас здєсь самає дарагоє? Мнє єво!»
Свєта Банько — 37 років, руде волосся з хімією, зелені лінзи (десь вона вичитала, що саме такою має бути справжня бестія чи стерва), заміжня, повна, в блакитному спортивному костюмі й кросівках, їде з аеропорту, треба бути «спартівнай і штоби аттєнялся загар», любить японські кросворди і тонкі жіночі журнали, сидить на дієтах і купує пристрої для тренування м’язів без фізичного навантаження, має власний бізнес — продає турецьке золото на Троєщинському ринку.
Отримає 2 місяці. Саме стільки вона була закохана в чоловіка сусідки Люськи, навіть сміття намагаючись виносити в той час, коли він повертався додому зі своєї лікарні. Він був гінекологом, вона мріяла потрапити до нього на прийом, але встидалася цих мрій і так і не пішла, зате сходила до ворожки, щоби відбити цього сусідського Сергія Олександровича, але ворожка сказала, що щастя їй з того не буде, і Свєта з розбитим серцем повернулася до своїх кросвордів, а гінеколог так ніколи й не дізнався про її почуття. І вона поїхала з чоловіком до Єгипту («все за 300 баксів»), щоби розвіятися і поїсти в «ультра-ол-інклюзіві». А ще позайматися в басейні з аніматорами: «Бай-бай-це-лю-літ!»