Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Мій Близький і Далекий Схід
Мій Близький і Далекий Схід - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Мій Близький і Далекий Схід

Электронная книга - «Мій Близький і Далекий Схід». Краткое содержание книги:

Знана й самобутня українська письменниця, безсумнівний майстер сучасної української прози, Галина Пагутяк приходить до свого читача з несподіваними творами східної тематики, у яких глибоко й талановито відтворює світ давніх шумерів та найтонші відчуття людські душі й естетику країни Вранішнього сонця.
Вибрані твори Галини Пагутяк «Захід сонця в Урожі» відзначено австралійською літературною премією «Айстра» як найкраще авторське видання в Україні 2007 року.
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 ... 53
Перейти на страницу:

Із появою тоталітаризму лірична народна пісня починає занепадати, як вияв слабкості, поступаючись героїчному епосу чи баладі. Коли нашій українській пісні закидають сентиментальність, а самому народові — терплячість і лагідність, то чому б не поміркувати, чи таке вже велике добро — агресивна держава із законами, що гноблять природні права людини, приглушують у ній багату гаму почуттів? Пісня створювалась у моменти найвищого духовного піднесення, коли на розкрите серце, мов на родючу ниву, падало насіння Всесвіту. Найкраще відбиває цей стан паралелізм: «Візьму снігу в руку — а сніг в руці тане. Тяжко-важко па серденьку, як вечір настане».

Ця парність, ця симетрія — наче гармонія Янь і Інь:

Цвітуть азалії понад Міхо-рікою: ах, дуже жаль її! З ума не йде красуня, що тут навік заснула.               (Ман-йо-сю)

Або карпатські коломийки:

Та як сонцю не знудитися по полю світити, Так і мені не знудиться до тебе ходити.

У давніших сакральних чи весільних піснях паралелізм просто зливається:

У неділеньку рано Соненько ся купало, Марися єго хватала, Сама в море впала.                 (Із записів З. Доленги-Ходаковського)

Коли ти можеш розмовляти з місяцем, сонцем, деревами, річкою, зникає самотність, відчувається потреба конкретизувати події, які повторюються від віку: чекання, побачення, шлюб, зрада. Вони стають неповторними завдяки живому голосу людини, котра виспівує слова. Цей голос належить людині, яка відчуває природу й вкладає у пісню особисте. Це — не сцена театру, не виступ фольклорного гурту, хоча іноді й таке виконання зачіпає до глибини душі, зрошуючи коріння, що його ми вже давно не відчуваємо. У пісні можна відшукати все, як у великого поета, такого, як Шевченко, котрий часом зливався з народною піснею, ставав її автором, а часом віддалявся, шукаючи інших форм, що зближували поезію зі священними текстами. Навіть глузування Шевченка народжувались з великого болю.

1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 ... 53
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)