Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
150.2. Обов’язок прийняття податкової декларації органом державної податкової служби встановлено пунктом 49.8 статті 49 ПКУ. Коментованим пунктом встановлюється спеціальна вимога щодо прийняття податкової декларації, а саме: орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, з причин наявності такого від’ємного значення. Тобто наявність збитку у декларації не може бути причиною відмови у прийнятті декларації. Відмова контролюючого органу розцінюється як невиконання або неналежне виконання посадовими особами контролюючих органів своїх обов’язків і тягне відповідальність згідно із Законом (п. 21.2 ст. 21 розділу І ПКУ).
150.3. У випадку, коли збиток декларується платником протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податкова служба має право провести позапланову перевірку визначення об’єкта оподаткування. Це зазначене у п. 150.3 статті 150 ПКУ, де також підкреслено, що в інших випадках збиток не є основою для проведення позапланової перевірки. Наведемо приклад (див. табл. 3.23).
Таблиця 3.23
Сума об’єкта оподаткування
Показники Попередній податковий період Звітний I кв. I п/р За III кв. Рік I кв. I п/р За III кв. Рік податковий період Позитивне 2 000 3 000 100 1 100 значення Від’ємне 1 000 2 500 3 500 4 000 значенняУ даному випадку підприємство протягом чотирьох послідовних податкових періодів мало збитки, тому податкова служба має право провести у III кварталі позачергову перевірку правильності визнання об’єкта оподаткування.
Відповідальність платника податку за можливе заниження об’єкта оподаткування за рахунок правильного або необґрунтованого відображення суми збитку в декларації з цього податку виникає на підставі норми п. 123.1 ПКУ (див. коментар до ст. 123).
Стаття 151. Ставки податку
151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 цього Кодексу.
151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, зміни, внесені до статті 151 Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, застосовуються з 01.08.2011 р.)
151. Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 статті 7 ПКУ податкова ставка визначається основним елементом будь-якого податку. У свою чергу, стаття 25 ПКУ дає узагальнене розуміння сутності ставки податку. Відповідно до статті 28 ПКУ для податку на прибуток встановлюється відносна (адвалорна) ставка податку (розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування).
Залежно від складності визначення об’єкта оподаткування (враховуючи специфіку діяльності окремих платників податку на прибуток) законодавець розмежовує три групи ставок податку на прибуток, а саме: 1) основну ставку (п. 151.1 статті 151 ПКУ); 2) ставку податку для страхової діяльності (п. 151.2 статті 151 ПКУ); ставку податку для оподаткування нерезидентів (п. 151.3 статті 151 ПКУ).
151.1. Основна ставка податку на прибуток становить 16 % від об’єкта оподаткування, визначеного статтею 134 ПКУ, але п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році[101] до 16 % з 01.01.2014 р. по 2 % щороку та 3 % в останньому році (див. табл. 3.24). Така поетапність зниження ставки податку пояснюється тим, що податок на прибуток є основним бюджетоутворюючим податком і одноразове зменшення ставки податку з 25 до 16 % негативно позначиться на збалансованості дохідної і видаткової частини бюджету країни та стабільності всієї системи державних фінансів України.
101
З 01.04.2011 р.