Дике серце. Таємниця чоловічої душі

Бог усе забрав, позбавив мене всього, чим я звик завойовувати захоплення людей. Я знав, чого Він хотів. Він поставив мене в становище, коли відкрилися всі мої найглибші сердечні рани і стріли, і гріх. Поки я плакав, з’явилися образи всього того, до чого я хотів належати — оратор, консультант, учасник групи — і це було так, начебто Ісус прохав мене відмовитися від них. Несподіваним було те, що вийшло з мого серця, — неймовірний страх. А потім уявлення, що я ніколи не дістану їх. У моєму серці пролунало: «Ти хочеш моєї смерти! Якщо я відкину їх, то ніколи не буду таким як вони і ніким не стану. Ти просиш мене померти». Це була моя надія на спасіння.

Чому ж Бог припускається такої жорстокости? Чому Він має робити такі жахливі речі, вражаючи нас прямо в нашу найглибшу рану? Ісус попереджує нас, що «хто захоче спасти свою душу, той її погубить» (Лк. 9,24). Тут Христос говорить не про bios, не говорить про наше фізичне життя. У цьому уривку йдеться не про спробу врятувати вашу шкуру, уникнувши мучеництва або чогось подібного. Говорячи про «життя», Христос використовує слово «psyche» — слово, що означає нашу душу, наше внутрішнє «я», наше серце. Він каже, що те, що ми робимо для спасіння нашої psyche, нашого «я», всі наші плани з порятунку і захисту нашого внутрішнього життя, є тим, що насправді зруйнує нас. «Бувають путі, що здаються простими, але кінець їх — дорога смерти» (Прип. 16,25), — сказано в Старому Завіті. Несправжнє «я», наш хибний план для спасіння, видається нам таким правильним. Він захищає нас від болю і гарантує трохи любови та захоплення. Але це несправжнє «я» є обманом, увесь цей план побудовано на вдаванні. Це смертельна пастка. Бог надто сильно нас любить, щоб залишити нас у ній. Тож він руйнує нас багатьма-багатьма різними способами.

Щоб відкрити чоловікові його рану — так, щоб він зміг ліку вати її і почати вивільняти істинне «я», — Бог зруйнує його несправжнє «я». Він забере все, на що ви опираєтеся, щоб дати вам життя. У фільмі «Природний дар», Роберт Редфорд грає роль бейсболіста на ім’я Рой Гобс, можливо, найвидатнішого бейсболіста всіх часів. У старших класах його вважають майбутньою зіркою, диво-хлопчиком, який гратиме у вищій лізі. Проте мрі’ям Гобса про професійну кар’єру несподівано настає кінець, коли його помилково засуджено до тюремного ув’язнення за вбивство. Через багато років уже немолодий Гобс отримує свій другий шанс. Він грає за «Лицарів Нью-Йорка» — найгіршу команду ліги. Проте, завдячуючи своєму неймовірному дару, що не потьмянів упродовж років, Гобс веде «Лицарів» від безчестя до вирішальної гри за приз Національної ліги. Він об’єднує команду, стає стрижнем їхніх надій і мрій.