Відкрите суспільство та його вороги
- Автор: Поппер Карл Раймунд
- Год: 1994
- Язык: украинский
- Переводчик: Олександр Буценко
- Жанр: Общественные науки, социология
Электронная книга - «Відкрите суспільство та його вороги». Краткое содержание книги:
Володимир ШКОДА, професор, доктор філософських наук, Харків
13.15. Capital, 469 — (ME, 23; 425). Наступні три цитати почерпнуті з Capital, 868, 673, 830— (ME, 23; 19, 579, 705), Про згадані в тексті «численні додаткові свідчення» — див., наприклад, Capital, 105, 562, 649, 656 — (ME, 23; 128, 481, 560, 566).
13.16. Capital, 864 Н. о. М„ 374 - (ME, 23; 12). Див. також прим. 14 до даного розділу. Наступні три цитати почерпнуті з J. S. Mill. A System of Logic (1st ed., 1843; цитується за 8th ed.), книга VI, розділ X, § 2 (закінчення); § 1 (початок); § 1 (закінчення). Цікавий уривок (у якому йдеться майже про те саме, що й у відомому твердженні Маркса, процитованому в тексті до прим. 14) можна знайти у розділі X згаданої Міллевої «Logic» (§ 8). Посилаючись на історичний метод, завдяки якому дошукуються «законів соціального устрою і соціального прогресу», Мілль пише: «З його допомогою ми зможемо в майбутньому зазирнути не лише в далеке майбутнє історії людства, а й визначити, які саме штучні засоби слід використати і як саме використати для того, аби прискорити природний прогрес настільки, наскільки він сприятиме компенсації за всі його можливі незручності чи й шкоду і наскільки він оберігатиме від небезпеки чи випадковості, в які утягнене людство почерез необхідні випадковості свого розвитку» (курсив мій). Або, користуючись виразом Маркса, «скоротити і полегшити пологові муки».
13.17. Див. J. S. Mill, op. cit., книга VI, розділ X, § 2. Наступні зауваження почерпнуті з першого абзаца § 3. Терміни «орбіта» і «траєкторія» взято з кінця другого абзаца § 3. Пишучи про «орбіти», Мілль, очевидно, мав на увазі циклічні теорії історичного розвитку, сформульовані Платоном в його «Політику» або, можливо, Макіавеллі у його «Міркуваннях про першу декаду Тіта Лівія».
13.18. J. S. Mill, loc. cit., початок останнього абзаца, 3.— Щодо всіх цих уривків — див. також прим. 6-9 до розділу 14 та The Poverty of Historicism, розділи 22, 24, 27, 28.
13.19. Стосовно психологізму (термін, уведений Гуссерлем) варто процитувати кілька висловлювань визначного психолога Д. Каца. Уривки почерпнуті з його статті (див. D. Katz. Psychological Needs // (Human Affairs, ed., by Cattell, Cohen and Travers, 1937, ch. IІІ, p. 36): «Певний час у філософії існувала тенденція до того, аби робити із психології «виняткову» фундаментальну основу для всіх інших наук... Цю тенденцію називають психологізмом... Проте навіть науки, тісно пов'язані з психологією — такі як соціологія або економіка,— мають нейтральне ядро, яке не є психологічним...» Детальніше ми розглядатимемо психологізм у розділі 14. Див. також прим. 44 до розділу 5.
13.20. Див. «Передмову» Маркса до «Критики політичної економії» (1859), цитовану в Н. о. М., 371 (= Karl Marks. Zur Kritic der politisehen Oekonomie. Ed. by K. Kautsky. Berlin, J. W. Dietz, Nachtf., 1930, S. LIV— LX) — (ME, 13; 6), а також у Capital, p. XV та наст. Більш повно уривок цитовано в тексті до прим. 13 до розділу 15 та в тексті до прим. 3 до розділу 16. Див. також прим. 2 до розділу 14.
Прим. до розд. 14
14.1. Див. прим. 19 до розділу 13.
14.2. Див. «Передмову» Маркса до «Критики політичної економії», цитовану також у прим. 20 до розділу 13 та в тексті до прим. 13 до розділу 15, а також у прим. 4 до розділу 16. Див. Н. о. М., 372 — Capital, p. XVI. Див. також працю Маркса і Енгельса «Німецька ідеологія» (Н. о. М., 213 — GA, Series I, vol. V, 16): «Не свідомість визначає життя, а життя визначає свідомість» (ME, 3; 23).
14.3. Див. М. Ginsberg. Sociology. Home University Library, p. 130, де ця проблема обговорюється у подібному контексті, однак без посилання на Маркса.
14.4. Див., наприклад. Zoology Leaflet, 10. Chicago, Field of Natural History, 1929.
14.5. Про інституціоналізм — див., зокрема, розділ 3 (текст до прим. 9 і 10) та розділ 9.
14.6. J. S. Mill. System of Logic, книга VI, розділ IX, , 3. (Див. також прим. 16-18 до розділу 13.)
14.7. J. S. Mill, op. cit., книга VI, розділ VI, , 2.
14.8. J. S. Mill, op. cit., книга VI, розділ VII, § 1. Щодо протилежності «методологічного індивідуалізму» і «методологічного колективізму» — див. F. A. von Hayek. Scientists and the Study of Society. Part II, Section VІІ (Economica, 1943, pp. 41 та наст.).