Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2
- Автор: Тинченко Ярослав Юрьевич
- Серия: Офіцерський корпус Армії УНР #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-617-569-041-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2». Краткое содержание книги:
Отже, цей полк можна вважати цілком «правобережним». Наявність у ньому великої кількості старшин із Житомира пояснюється тим, що у січні 1919 р. полк формувався саме у цьому місті. Інші наявні списки частин, у яких би вказувалося походження офіцерів, стосуються вже періоду перебування Армії УНР у Польщі{81}:
Київської губернії — 22,
Подільської губернії — 22,
Полтавської губернії — 18,
Чернігівської губернії — 10,
Харківської губернії — 9,
Катеринославської губернії — 4,
Петроградської губернії — З (всі — росіяни),
Волинської губернії — 2,
Таврійської губернії — 1,
Херсонської губернії — 1,
Томської губернії — 1 (росіянин),
Туркестанського краю — 1 (росіянин).
Всього — 94{82}.
Подільської губернії — 21,
Київської губернії — 19,
Полтавської губернії — 7,
Херсонської губернії — 6,
Харківської губернії — 4,
Галичини — 4,
Чернігівської губернії — З,
Волинської губернії — З,
Катеринославської губернії — 2,
Гродненської губернії — 1,
Холмської губернії — 1.
Всього — 71{83}.
Київської губернії — 5,
Полтавської губернії — 5,
Волинської губернії — 5,
Харківської губернії — 4,
Подільської губернії — 4,
Херсонської губернії — 1,
Чернігівської губернії — 1,
Холмської губернії — 1,
Мінської губернії — 1 (білорус).
Всього — 27{84}.
Як бачимо, в усіх зазначених частинах найбільше старшин походили з Київської та Подільської губерній, отже, з 1920 р. ядро Армії УНР становили уродженці Правобережної України. Окрім того, в українських підрозділах служило досить багато старшин-росіян, які походили не тільки з України, але й з етнічних російських регіонів. Це майже винятково кадрові офіцери російської армії — сотники, підполковники та полковники. Вони служили ледь не в усіх українських з’єднаннях і мали великий авторитет.
Уявлення про освітній і фаховий рівень українського старшинства можемо скласти на підставі досліджень полковника Гната Порохів-ського — начальника 2-ї Кулеметної бригади Армії УНР, яка у листопаді 1920 р. була інтернована на території Румунії. Г. Порохівський здійснив докладний статистичний аналіз підлеглих старшин, інтернованих у Румунії. У своїй роботі «Десять років на еміграції» він навів такі дані:
генералів — 1,
полковників та підполковників — 5,
сотників — 34,
поручиків — 59,
хорунжих — 136.
вища (академія) — 1,
військові училища за програмою мирного часу — 13,
військові училища та школи прапорщиків за програмою військового часу — 214,
старшини резерву — 4,
підвищені за бойові заслуги — 3.
університетська — 7,
незакінчена університетська — 16,
гімназії та реальні школи — 22,
технічні, агрономічні, комерційні училища — 22,
незакінчена середня освіта — 61,
кадетські корпуси — 6,
нижча освіта — 45,
учительські семінарії — 56.
Українській — 154,
Білій — 33,
повстанці — 37,
царській — 6,
Донській — 1,
Німецькій — 1,
Англійській — 1,
Кубанській — 1,
Червоній — 1.
Велика Україна — 202,
Галичина — 14,
Буковина — 2,
Кубань — З,
Угорська Україна — 1,
Бессарабія — З,
Дон — 1 (донський козак),
Росія — 7 (росіяни),
Німеччина — 1 (німець),
Німець, уродженець України — 1.
англійська (трохи) — 2,
французька (добре) — 2,
французька (трохи) — 14,
німецька (добре) — 23,
німецька (трохи) — 10,
німецька (початково) — 14,
румунська (добре) — 5,
румунська (трохи) — 11,
польська — 4,
болгарська — 2,
сербська — 1,
грецька — 1,
перська — 1,
мадярська — 1,
не володіють ніякими мовами — 144.
понад 50 років — 2,
від 40 до 50 років — 7,