Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
- Автор: Толстой Олексій Миколайович
- Год: 1984
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Елизавета Константиновна Ромашко
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна». Краткое содержание книги:
— Обережніше! — крикнув Шельга. — Не дихайте, одійдіть, — це смерть!
Відступаючи, тиснучи до дверей міліціонерів, він з жахом і огидою дивився на металеву трубку завбільшки з людський палець, що валялася на підлозі.
Як усі великого масштабу ділові люди, хімічний король Роллінг приймав у справах в особливо для того найнятому приміщенні, офісі, де його секретар фільтрував одвіду-вачів, визначаючи ступінь їхньої важливості, читав їхні думки і з дивовижною ввічливістю відповідав на всі запитання. Стенографістка перетворювала на кристали людських слів ідеї Роллінга, котрі (якщо взяти їх арифметичне середнє за рік і помножити на грошовий еквівалент} коштували приблизно п’ятдесят тисяч доларів за кожний перебігаючий в одну секунду відрізок ідеї короля неорганічної хімії. Мигдалевидні нігті чотирьох друкарок без угаву пурхали по клавішах чотирьох “ундервудів”. Хлопчик для доручень миттю вслід за викликом виростав перед очима Роллінга, як згусла матерія його волі.
Офіс Роллінга на бульварі Мальзерб був похмурим і серйозним помешканням. Темного штофу[15] стіни, темні бобрики[16] на підлозі, темні шкіряні меблі. На темних столах, покритих склом, лежали збірники реклам, довідники в коричневій юхті,[17] проспекти хімічних заводів. Декілька іржавих газових снарядів і бомбомет, привезені з полів війни, прикрашали камін.
За високими, темного горіха дверима, в кабінеті серед діаграм, картограм і фотографій сидів хімічний король Роллінг. Профільтровані відвідувачі нечутно по килиму заходили до приймальні, сідали на шкіряні стільці і збентежено дивилися на горіхові двері. Там, за дверима, саме повітря в кабінеті короля неймовірно дорогоцінне, оскільки його пронизували думки, варті п’ятдесяти тисяч доларів на секунду.
Яке людське серце лишилося б спокійне, коли серед поважної тиші в приймальні раптово поворухнеться бронзова, у вигляді лапи, що тримає кулю, масивна ручка з горіхового дерева і з’явиться маленька людина у темно-сірому піджаку, з відомою всьому світові борідкою, що вкриває щоки, люто непривітна, майже надлюдина, з жовтаво-нездоровим обличчям, яке нагадує відому всьому світові марку виробів: жовте кружальце з чотирма чорними смужками… Прочиняючи двері, король втуплював очі в одвідувача і говорив з сильним американським акцентом: “Прошу”.
Секретар (дивовижно ввічливо) спитав, тримаючи золотий олівчик двома пальцями:
— Пробачте, ваше прізвище?
— Генерал Субботін, росіянин… емігрант.
Той, хто відповідав, сердито звів плечі і зібганим носовичком провів по сірих вусах.
Секретар, усміхаючись так, ніби розмова торкається дуже приємних, дружніх речей, промчав олівчиком по записнику і спитав уже зовсім обережно:
— Яка мета, мосьє Субботін, вашої можливої розмови з містером Роллінгом?
— Надзвичайна, вельми суттєва.
— Можливо, я спробую коротко ознайомити з нею містера Роллінга?
— Бачите, мета, так би мовити, проста, план… Взаємна вигода…
— План, в якому йдеться про хімічну боротьбу з більшовиками, я правильно розумію? — спитав секретар.
— Абсолютно правильно… Я хочу запропонувати містерові Роллінгу…
— Я боюся, — з чарівною ввічливістю перервав його секретар, і на його приємному обличчі навіть відбився вираз страждання, — боюсь, що містер Роллїнг трохи перевантажений подібними планами. Від минулого тижня до нас надійшло од самих тільки росіян сто двадцять чотири пропозиції про хімічну війну з більшовиками. У нас у портфелі є чудова диспозиція[18] повітряно-хімічного нападу одночасно на Харків, Москву та Петроград. Автор диспозиції дотепно розташовує сили на плацдармах буферних держав,[19] — дуже, дуже цікаво. Автор подає навіть точний кошторис: шість тисяч вісімсот п’ятдесят тонн гірчичного газу для суцільного винищення жителів цих столиць.
Генерал Субботін, почервонівши од страшенного припливу крові, перехопив:
— У чому ж справа, містере, як вас! Мій план не гірший, але й цей — чудовий план. Треба діяти! Од слів до діла… За чим же справа стала?
— Дорогий генерале, справа тільки в тому, що містер Роллінг поки що не бачить еквівалента своїм витратам.
— Якого ще еквівалента?
— Скинути шість тисяч вісімсот п’ятдесят тонн гірчичного газу з аеропланів не становитиме труднощів для містера Роллінга, але на це потрібні деякі витрати. Війна вимагає грошей, хіба не так? У пропонованих планах містер Роллінг поки що бачить самі витрати. Однак еквівалента, тобто прибутку від диверсій проти більшовиків, на жаль, не зазначено.
— Ясно, як божий день… прибутки… колосальні прибутки кожному, хто поверне Росії законних правителів, законний, нормальний лад, — золоті гори такій людині! — Генерал, як орел, з-під брів уп’ялився очима в секретаря. — Ага! Значить, вказати й еквівалент?
— Точно, озброївшись цифрами: ліворуч — пасив, праворуч- актив, далі — риску і різницю зі знаком плюс, яка може зацікавити містера Роллінга.
— Ага! — генерал засопів, насунув запиленого капелюха і рішуче попрямував до дверей.
Не встиг генерал вийти — у під’їзді почувся протестуючий голос хлопчика для доручень, потім інший голос висловив бажання, аби хлопчиська вхопили чорти, і перед секретарем з’явився Семенов у розстебнутому пальті, в руці капелюх і палиця, в куточку рота зжована сигара.
— Доброго ранку, друже, — хапливо мовив він секретареві і кинув на стіл капелюха та палицю, — пропустіть-но мене до короля поза чергою.
Золотий олівчик секретаря завис у повітрі.
— Але містер Роллінг сьогодні надзвичайно зайнятий.
— Е, дурниці, друже… У мене в автомобілі чекає людина, щойно з Варшави… Скажіть, Роллінгу, що ми у спра Гаріна.
У секретаря злетіли брови, і він зник за горіховими дверима. Через хвилину висунувся. “Мосьє Семенов, вас просять”, — просвистів він ніжним пошептом і сам натиснув дверну ручку у вигляді лапи, що тримає кулю.
Семенов став перед очі хімічного короля. Семенов не виявив при цьому особливого хвилювання, по-перше, тому, що за вдачею був хам, по-друге, тому, що цієї хвилини він був потрібен королеві більше, ніж йому король. Роллінг пропік його зеленими очима. Семенов, і цим не збентежившись, сів навпроти, з другого боку столу.
— Ну? — сказав Роллінг.
— Діло зроблено.
— Креслення?
— Та бачите, містере Роллінг, тут сталося деяке непорозуміння…
— Я питаю, де креслення? Я їх не бачу, — люто сказав Роллінг і легенько вдарив долонею по столу.
— Слухайте, Роллінг, ми домовилися, що я вам добуду не тільки креслення, але й сам прилад… Я зробив колосально багато… Знайшов людей… Надіслав їх до Петрограда. Вони проникли в лабораторію Гаріна. Вони бачили дію прилада… Але тут, дідько його знає, щось трапилося… По-перше, Гаріних виявилося двоє.
— Я це передбачав з самого початку, — гидливо сказав Роллінг.
— Одного нам пощастило усунути.
— Ви його вбили?
— Коли хочете — щось подібне. Принаймні — він помер. Вас це не повинно непокоїти: ліквідація сталася в Петрограді, сам він радянський підданий, — дрібниці… Але потім з’явився його двійник… Тоді ми зробили дивовижне зусилля…
— Одно слово, — перехопив Роллінг, — двійник чи сам Гарін живий, і ані креслень, ані приладів ви мені не привезли, хоч я витратив на це гроші.
— Хочете, я покличу, — в автомобілі сидить Стась Тиклінський, учасник всього цього діла, — він вам розкаже докладно.
— Не хочу бачити ніякого Тиклінського, мені потрібні креслення і прилад… Дивуюся з вашої сміливості — приходити з порожніми руками…
Незважаючи на холод цих слів, незважаючи на те, що, скінчивши говорити, Роллінг люто глянув на Семенова, впевнений, що миршавий російський емігрант спопелиться і зникне безслідно, — Семенов, не бентежачись, сунув до рота зжовану сигару і жваво проказав:
15
Штоф — важка візерунчаста шовкова тканина, якою оббивають стіни.
16
Бобрик — тут: дуже товстий пухнастий килим.
17
Юхта — шкіра особливої обробки.
18
Диспозиція — (лат. “розташування”) — план розташування та пересування військ для ведення бою, який складає полководець перед битвою.
19
Буферна держава — звичайно невелика за розмірами і слабка у військовому і політичному відношенні країна, що міститься між територіями великих держав.