Джерело
- Автор: Браун Дэн
- Серия: Роберт Лэнгдон #5
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC
- ISBN: 978-617-12-5287-5, 978-0-38551-423-1, 978-617-12-5288-2, 978-617-12-4752-9, 78-0-38551-423-1
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Джерело». Краткое содержание книги:
«У принца Хуліана не буде вибору: він мусить дати коментар до цієї події».
Річ не стільки в його майбутній ролі монарха й номінального католицького лідера — значно серйозніше те, що лише місяць тому принц Хуліан зробив радісну заяву, яка й поставила Амбру Відаль у центр уваги іспанського народу.
Він оголосив про їхні заручини.
Розділ 20
Робертові Ленґдону не подобалося, куди хиляться події, він почувався незатишно.
Презентація Едмонда небезпечно наближалася до публічної дискредитації віри як такої. Ленґдон гадав, чи Едмонд часом не забув, що звертається не лише до групи вчених-агностиків, а й до мільйонів людей, що спостерігають за ним онлайн.
«Ця презентація вочевидь розрахована на те, щоб викликати конфлікт!»
Ленґдона турбувало те, що в програмі з’явився і він сам, хоча Едмонд, без сумніву, в такий спосіб дякував йому за науку. У минулому Ленґдон уже мимоволі став причиною релігійного конфлікту… і він волів би, щоб подібна ситуація не повторилася.
Однак Кірш запланував масштабний мультимедійний наступ на релігію, і тепер Ленґдон знову замислився, чи так уже варто було не брати до уваги те повідомлення, яке Едмонд отримав від єпископа Вальдеспіно.
Кімнату знову заповнював голос Едмонда, а над головою розгорнувся колаж з релігійних символів усього світу.
— Маю відзначити, — проголосив Едмонд, — у мене були всілякі думки стосовно того, що буде сьогодні ввечері, а особливо того, як мій виступ вплине на вірян. — Кірш трохи помовчав і продовжив: — Тож три дні тому я зробив дещо незвичне для мене. Щоб висловити повагу до релігійної точки зору й перевірити, як моє відкриття можуть сприйняти люди різних вір, я конфіденційно порадився з трьома поважними релігійними особами — мусульманським, християнським і юдейським богословами — і поділився своїм відкриттям із ними.
Кімнатою пробіг шепіт.
— Як я й очікував, усі троє були глибоко здивовані, стурбовані і, так, навіть розгнівані тим, що я відкрив їм. І хоча вони зреагували негативно, я дякую їм, що вони люб’язно погодилися зі мною зустрітись. Я не буду відкривати їхніх імен, оскільки це б їх не потішило, але хочу звернутися до них безпосередньо і висловити вдячність за те, що не чинили спроб зірвати мою презентацію.
По хвилі він додав:
— Бачить Бог, вони могли би втрутитись.
Ленґдон слухав, вражений тим, як спритно Едмонд пройшов по лезу бритви й не сказав нічого зайвого. Рішення Едмонда зустрітися з релігійними лідерами викликало думку про щирість, довіру і безсторонність, якими відомий футуролог не надто славився. Зустріч на Монтсерраті, думав тепер Ленґдон, мала не лише дослідницьку мету, а й планувалася як тонкий піарний хід.
«Розумний спосіб вийти сухим із води», — подумав професор.
— Протягом нашої історії, — продовжував Едмонд, — релігійний фанатизм завжди гальмував поступ науки, і сьогодні я уклінно прошу релігійних лідерів усього світу реагувати на те, що я скажу, стримано і з розумінням. Будь ласка, не треба збурювати криваве насильство, як раніше. Не треба повторювати помилок!
Стелю заповнило зображення давнього міста-фортеці — оточеного ідеально круглим муром, на березі річки, яка тече крізь пустелю.
Ленґдон одразу впізнав давній Багдад із зубцями й амбразурами на трьох концентричних стінах.
— У восьмому столітті, — промовив Едмонд, — місто Багдад розвинулось у найбільший центр науки на землі, відкривши двері для всіх релігій, філософій і наук у своїх університетах і бібліотеках. П’ятсот років місто повнилося безліччю наукових відкриттів, яких доти не бачив світ, і вплив того донині відчувається в сучасній культурі.
Угорі знову з’явилося зоряне небо, і багато зірок на ньому були підписані: Вега, Бетельгейзе, Рігель, Альдебаран, Денеб, Альтаїр, Кітальфа…
— Ці назви походять з арабської мови, — сказав Едмонд. — До сьогодні понад дві третини зірок на небі мають назви арабського походження, тому що їх відкрили астрономи арабського світу.
Небо швидко заполонили арабські назви, майже повністю вкривши його. Потім назви зникли, і знову очам відкрилися небеса.
— І, звичайно, якщо ми хочемо порахувати зірки…
Біля найяскравіших зірок почали з’являтися римські цифри: