Джерело
- Автор: Браун Дэн
- Серия: Роберт Лэнгдон #5
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC
- ISBN: 978-617-12-5287-5, 978-0-38551-423-1, 978-617-12-5288-2, 978-617-12-4752-9, 78-0-38551-423-1
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Джерело». Краткое содержание книги:
Тепер уже в повній темряві згори почувся голос Кірша:
— Як могло статися, що розум сучасної людини, здатний до точного логічного аналізу, водночас дозволяє собі приймати релігійні вірування, які б розси´палися в пух і прах від елементарного раціонального розгляду?
Над головами знову засяяло ясне зоряне небо.
— Відповідь, — зазначив Едмонд, — дуже проста.
Зірки раптом стали якравішими і збільшилися. Їх з’єднали тонкі нитки, утворюючи немовби безкінечну сіть пов’язаних між собою вузлів.
«Це нейрони», — зрозумів Ленґдон, і Едмонд продовжив:
— Людський мозок… Чому він вірить у те, у що вірить?
Угорі зблиснуло кілька вузлів, і електричні імпульси покотилися до інших нейронів.
— Як органічний комп’ютер, — вів далі Едмонд, — людський мозок має операційну систему: набір правил, які організовують і визначають увесь той хаотичний вхідний потік, який мозок приймає цілий день: мова, причеплива мелодія, сирена, смак шоколаду… Як можна собі уявити, потік інформації, що до нас надходить, шалено різноманітний і нескінченний, а мозок має давати з усім цим раду. Власне, те, як запрограмований ваш мозок, визначає ваше сприйняття реальності. На жаль, з нас пожартували: адже в того, хто писав програму для людського мозку, дещо збочене почуття гумору. Інакше кажучи, ми не винні в тому, що віримо в ті нісенітниці, в які віримо.
Нервові синапси вгорі заблимали, і на тлі моделі мозку зринули знайомі картинки: знаки зодіаку, Христос, який іде по воді, батько саєнтології Л. Рон Габбард, єгипетський бог Осиріс, індуський Ганеша з чотирма руками і слонячою головою, мармурова статуя Діви Марії, з очей якої течуть справжні сльози.
— Отже, як програміст, я мав спитати себе: що ж це за химерна операційна система, яка дає на виході такі нелогічні речі? Якби ми могли зазирнути в людський розум і спробувати почитати його операційну систему, то побачили б щось на зразок оцього.
Над головами засяяли чотири слова, написані величезними літерами:
ЗНЕВАЖАЙ ХАОС.
ТВОРИ ПОРЯДОК.
— Це базова програма мозку, — промовив Едмонд. — Саме так і налаштовані люди: проти хаосу. За порядок.
Кімната раптово задвигтіла від какофонії нот — неначе дитина абияк била по клавішах піаніно. Ленґдон і всі навколо мимоволі напружилися.
Едмонд, перекрикуючи галас, коментував:
— Коли хтось випадковим чином б’є по клавішах піаніно — звук нестерпний! Однак якщо ми візьмемо ті самі ноти й розставимо в кращому порядку…
Какофонія одразу вщухла, і її заступила ніжна мелодія «Місячного сяйва» Дебюссі.
Ленґдон відчув, як м’язи самі розслабились, і напруга в кімнаті одразу розвіялася.
— Наш мозок радіє, — мовив Едмонд. — Ті самі ноти. Той самий інструмент. Але Дебюссі створює порядок. І та сама радість створення порядку пояснює людську любов до складання пазлів, до того, щоб поправити картину на стіні. Наша схильність до організовування записана в ДНК, і не дивно, що найбільший винахід людського розуму — комп’ютер — покликаний допомагати нам створювати порядок із хаосу. Власне, іспанською мовою він і зветься ordenador — буквально «впорядковувач».
На стелі з’явилося зображення суперкомп’ютера й молодого чоловіка біля його самотнього термінала.
— Просто уявіть собі, що у вас є потужний комп’ютер з доступом до всієї інформації на світі. Вам дозволено спитати в нього про будь-що. Дуже ймовірно, ви поставите йому одне чи два фундаментальних питання, які хвилюють людство, відколи воно себе усвідомлює.
Чоловік за терміналом почав набирати слова — і на екрані постали два речення.
Звідки ми?
Куди ми прямуємо?
— Інакше кажучи, — промовив Едмонд, — це питання про наше походження й долю. А коли ви їх поставите, комп’ютер дасть таку відповідь.
На екрані з’явилося:
Недостатньо інформації для точної відповіді.
— Відповідь не надто корисна, — зазначив Кірш, — зате чесна.
Тепер на стелі з’явилося зображення людського мозку.
— Однак якщо спитати маленький біологічний комп’ютер: «Звідки ми?» — відбудеться дещо зовсім інше.
Із мозку ринув потік зображень релігійного характеру: Бог оживляє Адама, Прометей ліпить першу людину з глини, Брахма створює людей з різних частин свого тіла, африканське божество розганяє хмари і спускає двох людей на землю, норвезький бог вирізає чоловіка і жінку з принесеного водою дерева.
— А тепер якщо спитати: «Куди ми прямуємо?»…
На ці слова Едмонда з мозку почали з’являтись інші картини: чисті небеса, вогненне пекло, ієрогліфи з єгипетської Книги мертвих, кам’яні різьблення астральних проекцій, давньогрецькі образи Елізіуму, каббалістичні описи Ґілґул нешамот[23], схеми реінкарнації в буддизмі та індуїзмі, теософічні кола Краю вічного літа неоязичників.
23
Переселення душ.