Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості
- Автор: Кэмерон Джулия
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 9786176793755
- Переводчик: Татьяна Савчинская
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості». Краткое содержание книги:
А гнів для того і існує, щоб до нього прислухатися.
Гнів — це голос, крик, благання, вимога. Гнів потрібно поважати. Чому? Тому що гнів — це карта. Він вказує нам на наші кордони. Він показує, куди ми хочемо піти. Він дозволяє нам бачити, де ми вже були, і дає знати, коли нам там не сподобалося. Завдяки гніву ми можемо розгледіти свій шлях, а не лише потенційну жертву. Під час творчого відновлення гнів — ознака здоров’я.
Призначення гніву — підштовхувати нас до дій, а не до нерозсудливих вчинків. Гнів указує нам напрямок. Нам потрібно користуватися гнівом як паливом, щоб здійснити вчинки у тому керунку, куди нам цей гнів указує. Трохи подумавши, ми зазвичай можемо розшифрувати повідомлення, яке надсилає нам наш гнів.
«Та пішов він! Я могла б зняти значно кращий фільм!» (Цей гнів говорить: ти хочеш знімати фільми і повинен цьому навчитися).
«Очам своїм не вірю! Я задумала таку ж п’єсу ще три роки тому, а вона взяла і написала її!» (Цей гнів повідомляє: перестань відкладати усе на потім. У задумів не буває прем’єр. А от у написаних п’єс бувають. Почни писати).
«Він використовує мою стратегію! Це нечувано! Мене обібрали як липку! Я так і знав, що потрібно було зібрати матеріали й отримати на них авторське право!» (Цей гнів говорить: час ставитися до власних ідей достатньо серйозно, щоб цінувати їх).
Відчуваючи гнів, ми часто дратуємося саме через те, що ми його відчуваємо. Клятий гнів! Він показує нам — миритися з попереднім життям більше не можна, воно відмирає. Він вказує нам на те, що ми перероджуємося, а народження — це завжди болючий процес. Саме біль змушує нас гніватися.
Гнів — це грім і блискавки, які символізують смерть нашого старого життя. Гнів — це паливо, завдяки якому ми маємо сили розпочати нове життя. Гнів — це інструмент, але не майстер. До гніву потрібно підключатися і підживлюватися ним. При правильному використанні гнів може принести користь.
Лінощі, апатія і відчай — ось наші справжні вороги. Але не гнів. Гнів — наш друг, може, не наймиліший, не найлагідніший друг, проте дуже-дуже відданий. Він не змовчить, коли хтось нас зрадить чи коли ми зрадимо самі собі. Він завжди вкаже, коли саме час діяти у своїх інтересах.
Сам по собі гнів — не дія. Це запрошення до дії.
Я взяв лише дещицю енергії, яка потрібна, щоб надути губи, і написав блюз.