Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач
- Автор: Ден ХІЗ Чіп, ХІЗ
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2017
- Жанр: Прочая деловая литература
Электронная книга - «Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач». Краткое содержание книги:
Арледж помер у 2002 році. За час своєї кар’єри він очолював ABC Sports, а тоді ще й ABC News. Він став автором таких передач, як «Дикий світ спорту», «Понеділковий футбол», «20/20» та «Нічний контур». Він виграв тридцять шість нагород Еммі. Його стратегія, розроблена для трансляції футбольних матчів Національної асоціації студентського спорту, пройшла перевірку часом. Аби зацікавити людей, потрібно задати певний контекст. Сьогодні це видається очевидним, адже такий метод застосовують повсюдно. Однак потреба у контексті виникла тоді, коли 29-річний хлопець написав листа про те, як зробити перегляд студентського футболу цікавішим.
Чимало викладачів використовують стратегію Арледжа, аби підсилити інтерес студентів до предмета. Дехто називає її «попередньою підготовкою». Її суть полягає в тому, що викладачеві слід розпочинати нову тему з акценту на тому, що студентам вже відомо. Учитель географії може попросити своїх учнів принести картинки, на яких зображені наслідки від удару землетрусу. Таким чином він підготує їх до обговорення теми тектоніки плит. Учитель хімії може розпочати пояснення Періодичної таблиці з огляду життя Менделєєва та його старанних зусиль організувати елементи. У такий спосіб розуміння Періодичної таблиці виринає з контексту свого роду детективної історії.
Прогалини у знаннях породжують інтерес. Однак для того, аби довести, що прогалини у знаннях таки є, спочатку необхідно зробити акцент на самих знаннях: «Ось те, що вам відомо. А це та інформація, якої вам бракує». Крім цього, ви можете створити контекст, який ставитиме перед людьми питання «А що трапиться далі?» Невипадково автори детективних романів та кросвордів дають нам підказки. Коли ми відчуваємо, що наближаємося до розгадки таємниці, допитливість бере над нами гору й доводить нас до фінішу.
Картам скарбів, які нам показують у фільмах, притаманна нечіткість. На них зображені кілька головних пунктів та знак ×, де захований скарб. Як правило, шукач пригод має достатньо інформації, аби знайти перший пункт, який стане першим кроком у довгій подорожі до скарбу. Якби карти скарбів створювали на сайті MapQuest.com, вони б витіснили пригодницький жанр у кіно. Цінність полягає у послідовності інформації — наданні однієї підказки, тоді ще однієї, ще однієї. Такий метод спілкування нагадує радше фліртування, аніж лекторство.
Неочікувані ідеї, які відкривають у наших знаннях прогалини, ніби фліртують із нами. Вони ставлять великий знак × на тому, про що нам слід довідатися. Як ми далі побачимо, знак × неймовірного розміру може спонукати до дій тисячі людей упродовж багатьох років.
Після Другої світової війни на руїнах Токіо молода компанія Sony намагалася вибороти собі місце у бізнесі. У ній прагнули працювати чимало кмітливих науковців та інженерів, проте її перша розробка, електрична рисоварка, зазнала провалу. На початкових стадіях своєї роботи компанія Sony виживала за рахунок ремонтування короткохвильових радіоприймачів.
Приблизно тоді Масару Ібука, головний технолог Sony, зацікавився транзисторами, нещодавно винайденими командою корпорації Bell Labs. Ібука прагнув розробити подібний проект, аби мотивувати свою команду з п’ятдесяти науковців та інженерів. Він вважав, що транзистори — це перспективні винаходи. Однак японський міністр зовнішньої торгівлі та промисловості не дав дозволу на використання технології компанії Bell Labs. До намагань молодої компанії створити передову техніку він поставився скептично.
Проте у 1953 році Ібука таки отримав дозвіл на розробку транзисторів, на основі яких він планував створити радіо. Для інженерів перевага транзисторних радіоприймачів була очевидною. Тепер їм не знадобляться електровакуумні лампи, які робили їх громіздкими та ненадійними. Компанія Bell Labs висловила Ібуці побоювання, що ідея з транзисторним радіо не спрацює. Однак його інженери все ж пішли за своєю метою.
Тепер зробімо невелику паузу та уявімо себе на місці Ібуки. Ваша компанія виборює собі місце у бізнесі, у вас є команда геніальних людей, які шукають натхнення. Ви наділені потенціалом, за допомогою якого могли б спрямувати зусилля своїх працівників у різних напрямках — на розробку рисоварок, радіо, телефонів чи будь-чого іншого. Проте ви переконані, що створення транзисторного радіо — це найперспективніший шлях.