Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач
- Автор: Ден ХІЗ Чіп, ХІЗ
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2017
- Жанр: Прочая деловая литература
Электронная книга - «Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач». Краткое содержание книги:
У деяких аспектах нашого життя прогалини у знаннях стають більш відчутними. Часом ми не знаємо, як це — здобути певний неймовірний досвід. Що відчуваєш, коли тобі вручають олімпійську медаль? Що відчуваєш, коли стаєш переможцем лото? Що означає бути сіамськими близнюками Чангом та Енгом Банкерами (кожен з яких не лише одружився, а й мав по десять дітей, що викликає кілька додаткових запитань)?
Чутки поширюються через те, що нам відомо чимало про людей, однак є й така інформація, якої нам бракує. Ми ж не пліткуємо про колишніх знайомих. Чутки про зірок є особливо заманливими. Нам усім відомо, хто такі Тайґер Вудс чи Джулія Робертс, однак ми прагнемо довідатися більше — про їхні курйози, романтичні пригоди та приховані недоліки.
Допитливість виникає через прогалини у наших знаннях. А якщо знань недостатньо? У 1960-х роках телевізійна мережа American Broadcasting Corporation (ABC) підписала згоду на трансляцію футбольних матчів Національної асоціації студентського спорту. Спортивне життя у вищих навчальних закладах має велике значення для студентів. Більшість із них вболіває за команду свого навчального закладу. Проте в кожному регіоні ABC могла транслювати лише кілька ігор на тиждень. Аби виконати умови контракту, компанії потрібно було змусили телеглядачів вболівати й за інші команди.
Як зацікавити студентів міста Коледж-Стейшен, Техас, футбольним матчем команд зі штатів Мічиган та Огайо? Двадцятидев’ятирічний Рун Арледж, до чиїх обов’язків раніше входило призначення людей для створення репортажів бейсбольних, боксерських та футбольних поєдинків, запропонував цікавий спосіб збільшення кількості вболівальників.
Він шукав простір для вдосконалення. Як правило, спортивні коментатори акцентують свою увагу на подіях, що відбуваються на самому полі. Все інше: вболівальників, кольори, відчуття урочистості — вони ігнорують. «Це ніби дивишся на Великий Каньйон через вічко у дверях», — каже Арледж.
Одного суботнього дня після довгих вагань він вирішив написати своєму керівництву листа:
Досі телебачення наближало гру до глядача. Тепер ми наблизимо глядача до гри!
На початку трансляції матчів, аби зорієнтувати глядача, ми показуватимемо короткий фільм про команди та стадіон. Глядач повинен знати, що він перебуває в Колумбусі, штат Огайо, у місті, яке шаленіє від футболу. Або що він є частиною невеликої, проте завзятої групи вболівальників у місті Корвалліс, штат Орегон. Він повинен знати, як виглядає місцевість біля стадіону, скільки людей дивитимуться гру разом із ним, як люди одягаються на футбол у цій частині країни та яке значення цей матч має для учасників
Лист зайняв три аркуші паперу. У ньому обговорювалися ракурси камер, зйомка зверху, початок трансляції. Однак головною ідеєю був новий спосіб зацікавити глядачів тими матчами, які за інших умов вони не переглядали б. На переконання Арледжа, секрет полягає в тому, щоб дати людям достатньо фонової інформації, аби у них прокинувся інтерес до гри.
Те, що написав Арледж, зворушило всіх працівників ABC. Через два дні його, 29-річного хлопця зі скромним резюме, попросили змоделювати трансляцію футбольного матчу з використанням принципів, описаних у його листі.
Арледж інтуїтивно застосував теорію прогалин Ловенстайна. Як зацікавити людей певним питанням? Ви вказуєте на прогалину в їхніх знаннях. А якщо знань, скажімо, про команду Georgia Bulldogs настільки мало, що там не прогалина, а ціла безодня? У такому разі вам необхідно подати стільки інформації, щоби безодня перетворилася на прогалину. Арледж показав стадіон, вболівальників, навчальні заклади студентів — учасників гри. Він говорив про емоції, конкуренцію, передісторію. До початку матчу деякі глядачі вже визначили для себе фаворита. А деякі сиділи перед екраном телевізора та не могли відірвати очей.
Наступним завданням Арледжа було очолити передачу «Дикий світ спорту». Завдяки їй в американців з’явилася можливість познайомитися зі спортивними подіями, досі їм невідомими: Тур де Франс, автомобільними перегонами у Ла-Мані, чемпіонатами з родео, лижного спорту та футболу. Під час трансляції цих подій Арледж використовував ту саму стратегію, з якої він і починав, — створити контекст та дати людям достатньо інформації, аби вони задумалися про прогалини у своїх знаннях. Хто здасться першим під час виснажливих 24-годинних перегонів у Ла-Мані? Чи виграє звичайний вчитель чемпіонат із родео? Якого біса йому дали жовту картку?