Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детская проза » Невермур. Випробування Морріґан Кроу
Невермур. Випробування Морріґан Кроу - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Невермур. Випробування Морріґан Кроу

Электронная книга - «Невермур. Випробування Морріґан Кроу». Краткое содержание книги:

Морріґан Кроу значиться в Реєстрі Проклятих Дітей. Її звинувачують в усіх можливих гріхах — від граду до серцевих нападів. Та найгірше те, що Морріґан, згідно з прокляттям, приречена на смерть опівночі в одинадцятий день народження. Але… з’являється дивна людина на ім’я Юпітер Норт. Він наполягає, щоб дівчинка виборола місце в престижному Товаристві Диво­обраних, тож їй доведеться витримати чотири важкі й небезпечні іспити разом із сотнями інших дітей, кожен із яких має надзвичайний дар. А в Морріґан, як вона сама наполягає, жодного дару немає. Щоб урятуватися, дівчинці таки доведеться пройти випробування — або ж покинути місто, щоб протистояти долі…
ISBN 978-966-942-727-4 (укр.)
ISBN 978-1-5101-0411-2 (англ.)
© Jessica Townsend, 2017
© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2018
1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 119
Перейти на страницу:

Морріґан напружилась. Вона знала, що він хоче запитати.

— Я не знаю, який мій дар, — тихо сказала вона. — Я навіть не впевнена, що він у мене є.

Він спохмурнів, виглядаючи спантеличеним.

— Але… щоб потрапити до Товариства Дивообраних…

— Я знаю.

— Ваш наставник обговорював з вами…

— Ні.

Містер Джонс стиснув губи.

— Вам не здається це дивним?

Морріґан підняла голову. Вона довго мовчки дивилась на маленький пагін світла, який упевнено спускався вниз.

— Так. Здається.

Того ранку рука Юпітера ще тільки зависла в повітрі, щоб постукати у двері спальні дівчинки, коли Морріґан рвучко їх відчинила, щоб привітатися з ним.

— Який мій дар? — запитала вона.

— І тобі доброго ранку.

— Доброго ранку, — сказала вона, відступаючи вбік, щоб впустити його. Вона вже давно чекала, роздумуючи над розмовою з містером Джонсом і міряючи спальню кроками. Штори були широко розкриті, і ранкове сонячне світло заливало приміщення крізь вікно, яке за ніч виросло з маленького квадратика в арку на всю стіну. Це було дивно — але не було найважливішим предметом розмови для Морріґан. — Який мій дар?

— Ти не проти, якщо я перехоплю якоїсь випічки? Я зголоднів.

Марта заходила десять хвилин тому і принесла тацю зі сніданком. Він стояв неторканий у кутку.

— Прошу, візьміть самі. Який мій дар?

Юпітер напхав рота випічкою, поки Морріґан спостерігала за ним і закипала.

— У мене його немає, правда? Тому що ви обрали не ту людину. Ви думали, що я хтось інша, хтось, хто має великий талант — це ж так працює, правда? Так потрапляєш до Товариства Дивообраних. Потрібно бути талановитою, як Дама Чанда. Потрібно бути в чомусь умілою. І ви думали, що я така, а зараз розумієте, що ні. Правда ж?

Юпітер ковтнув.

— Поки я не забув — цього ранку моя швачка прийде переробити твій гардероб. Який твій улюблений колір?

— Чорний. Я права, так?

— Чорний — це не колір.

Юпітере! — простогнала вона.

— Ох, ну добре. — Він притулився до стіни і з’їхав на підлогу, простягнувши свої довгі ноги на килимі. — Якщо ти хочеш поговорити про нудні речі, ми будемо говорити про нудні речі.

Довге руде волосся Юпітера, посмуговане золотим сонячним промінням, було трохи заплутане й пухнасте. Вона ще ніколи не бачила його таким розпатланим. Він був босий і вдягнений у м’яту білу сорочку поверх синіх штанів із підтяжками, що неохайно звисали вниз. Морріґан згадала, що це одяг, у якому він був позавчора. Вона думала, чи він спав у цьому, чи зовсім не спав. Він заплющив очі, повернувшись до світла, і, здавалося, залюбки просидів би так весь день, впускаючи тепло до своїх кісток.

— Ось як це діє. Ти слухаєш?

«Нарешті», — подумала Морріґан. Відчуваючи полегшення і страх водночас, вона сіла на краєчок дерев’яного стільця, готуючись отримати якісь відповіді, навіть не дуже хороші.

— Слухаю.

— Добре. А тепер не перебивай. — Він неохоче випростався і прокашлявся. — Щороку Товариство Дивообраних вибирає групу дітей, яка може до нас приєднатися. Будь-яка дитина з Вільної Держави може подати свою кандидатуру, якщо на перший день року вона має одинадцять років — ти саме встигла, молодець — і якщо її обере наставник, звичайно. Хитрість у тому, що… твоїм наставником не може бути будь-хто. Усе не так, як в інших школах і навчальних курсах, де хто завгодно, хто має більше грошей, ніж розуму, може заплатити за твоє навчання. Твій наставник обов’язково повинен бути членом Товариства Дивообраних. Старійшини дуже суворо до цього ставляться.

— Чому?

— Тому що вони гнилі сноби. Не перебивай. А тепер я буду відвертим, Моґ…

— Морріґан.

— …Я обрав тебе своєю кандидаткою, але це тільки початок. Тепер ти повинна скласти вступні іспити — ми називаємо їх випробуваннями. Усього їх чотири, і вони відбуваються протягом одного року. Випробування — це процес виключення, задуманий так, щоб відділити ідеальних кандидатів до Товариства від тих, хто… не такі ідеальні. Це все дуже елітарне і засноване на конкуренції, але це традиція, от і все.

— Які випробування? — спитала Морріґан, кусаючи нігті.

— Зараз розповім. Не перебивай. — Він піднявся і почав ходити по кімнаті. — Перші три різні кожного року. Є багато різних видів випробувань, і Старійшини люблять змінювати їх, щоб підігріти цікавість. Ми не знатимемо, що саме буде, доки нам не розкажуть. Деякі з них не такі вже й погані — Випробування Промовою, наприклад, досить зрозуміле. Тобі просто потрібно виступити перед публікою.

1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 119
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)